Олександр Ірванець: Люди у чорному

Я їх теж бачив. Саме в суботу, 4 липня, тоді, як вони приймали присягу на Софійській площі, а потому розтеклися - не річкою, а ще лише струмочками - на своє перше патрулювання столиці. Буквально того самого дня вже за кілька годин український сегмент інтернету вибухнув цілим феєрверком фотографій з ними - з новою поліцією. Молоді люди - чоловіки й жінки (а швидше все ж юнаки і дівчата) - одразу привернули до себе увагу новою незвичною формою, чорними кашкетами й усім тим поліцейським обладунком, від рації до пістолета, що його вони мали при собі. Щоб зробити фото з ними, подекуди навіть вишиковувались черги.

Просто хочеться справедливості

Як на мене, то ця надзвичайна увага до новоствореної поліції пояснюється кількома простими причинами. Перша найзагальніша - людям справді хочеться змін. Тому на будь-яку появу чогось нового в нашому суспільстві воно, суспільство, реагує доброзичливим, але пильним інтересом. Ану ж бо? Хто це? Як вони виглядають? І що з цього має вийти? По-друге, стара українська міліція все ж таки порядно дискредитувала себе за попередні роки й десятиліття. Тож і жевріє в душах людей надія: а раптом ці будуть інакшими? Бо про успіхи Грузії в цій галузі знають з преси, з розповідей друзів і знайомих. Та й не тільки у Грузії справа. Людям хочеться справедливості, хочеться ладу й порядку на вулицях, хочеться, щоб п’яний хам, нечема, хуліган, скандаліст отримували негайну й адекватну відповідь на свої неблаговидні вчинки. Бо й досі забагато у щоденному українському житті неприкритої, нахабної несправедливості, яка здебільшого залишається непокараною.

Чому патрулі різностатеві?

Тим часом серед інтернет-обговорень нового суспільного явища виникали й питання. Наприклад, чому нова поліція ходить різностатевими парами: він і вона? Особисто для мене відповідь чітка і зрозуміла. Якось у Мюнхені теж довелося спостерігати, як працюють (саме працюють!) подібні різностатеві пари німецької поліції. Вони патрулювали Марієнпляц та околиці і після обходу площі та прилеглих вулиць спустились у величезне підземелля в центрі міста - море кіосків, крамничок, пунктів різноманітного фаст-фуду, кабінок для фотографування і так далі. Також у тому підземеллі є й громадські туалети. До чоловічого увійшов поліцейський-мужчина, а його напарниця стояла біля дверей, ледь притримуючи їх черевиком, щоб чути, що діється всередині.

За хвилину поліцейський вийшов назовні, і наряд перемістився до входу в жіночий туалет. Там досередини увійшла жінка, а напарник чекав, притримуючи двері. Видно було, що дії їхні чіткі й злагоджені, строго за інструкцією. Подумалось, що це справді раціонально й доречно - адже теоретично такий туалет і є достатньо небезпечною зоною - хоча про яку небезпеку можна говорити у такій затишній і благополучній столиці Баварії?! Проте строгі чоловіки й жінки в зеленій уніформі серйозно і послідовно виконували свої службові обов’язки.

Як воно все мінятиметься?

В Україні, як нам повідомили ЗМІ, нова служба охорони громадського порядку запроваджуватиметься поступово. Спершу Київ, потім інші міста-мільйонники, а далі вже й менші обласні та районні центри. Тобто ріка цих постатей у темних кашкетах має за якийсь час розтектися всією територією держави. З цього приводу інтернет-громадськість одразу взялась сушити собі голову над питанням: а що ж буде з попередньою міліцією? Куди подінуться, наприклад, повсюдні даішники, чиї постаті з виразними округлими животиками українці вже давно звикли бачити і на вулицях міст, і в кущах понад автострадами - там, де їх важче розгледіти?

Хтось із блогерів уже пожартував із цього приводу, що ось, мовляв, доки ці дві інституції співіснуватимуть в Україні, доти чемних і привітних громадян будуть арештовувати чемні й привітні поліціянти-поліціянтки, а до відвертих грубіянів-хуліганів приїжджатимуть все ті самі старі знайомі міліціонери-"мусора" й під час затримання за своєю старою традицією битимуть правопорушників по нирках та заковуватимуть у наручники.

І на завершення - хвилинка поезії

Звісно ж, гумору нашому народові не позичати. Утім, головне все ж таки оте позитивно-доброзичливе ставлення до нового, очікування імовірних змін на краще. У сьогоднішньому доволі нелегкому сьогоденні людям справді потрібен позитив, і вони шукають його, вони сподіваються, а значить - безнадія не запанувала і ніколи остаточно не запанує над нами.

А ще з цього приводу раптово написався ось такий, дещо грайливого тону вірш:

ДІВЧИНА В ЧОРНОМУ

Чорна форма (поки-що синтетика)
Рація, кашкет і портупея.
Набакир ти зсунула кашкетика,
Чарівна поліціянтка-фея.

Бачиш добре наскрізь мужика ти,
Вмієш гарно ти розпізнавати:
Цього досить тільки обшукати,
Того може трохи й катувати...

І хоч я не маю в чім зізнатися,
Але я б заговорив з тобою,
Щоб деталі й тонкощі дізнатися
Уживання табельної зброї...

Білозубо посмішкою зблиснеш,
Хочеш бути янголом, не стервою.
І бретелька чорної білизни
Промайне на мить під гімнастеркою.

Хай би все трималося у нормі,
Хай би рівно вулиці стелилися,
Коли ними йде у чорній формі
Молода богиня справедливості!