Торгівля зброєю

За нову конвенцію у Нью-Йорку проголосувала більшість – 154 країни-члени, серед яких і Німеччина. Ще минулого тижня попереднє голосування було провалене на конференції ООН, коли документові забракло голосів. Після десятиденних переговорів Іран, Сирія та Північна Корея заблокували її прийняття. Після невдачі на конференції десятки країн виступили за те, щоб представити проект конвенції на засіданні Генеральної асамблеї, де вистачило б простої більшості голосів. Під час нового голосування Іран, Сирія та Північна Корея знову відхилили документ. 23 країни утрималися, серед них – Росія та Китай.

Ухваливши конвенцію, країни-члени зобов'язалися забезпечити експортний контроль за озброєннями та технікою воєнного призначення. Ідеться про бойові танки, артилерію, бойові літаки й гелікоптери, воєнні кораблі та ракети, ручну вогнепальну зброю, амуніцію та комплектуючі.

Для цього держави–члени ООН створюватимуть національні системи контролю. Вони складатимуть списки експорту й імпорту, котрі передаватимуть секретаріату Конвенції про торгівлю озброєннями. Конвенція, однак, не передбачає санкцій за порушення правил.

Умови угоди не обмежують експорт озброєнь, зокрема, з Німеччини, оскільки існуючі умови експорту в ЄС та німецькі національні правила контролюють це суворіше, ніж нова конвенція ООН.

У Берліні вітають

Уряд Німеччини привітав звістку про конвенцію. "Це віха для наших спроб контролювати озброєння й безпеку в усьому світі", – зазначив міністр закордонних справ Ґідо Вестервелле. За його словами, ціль – прийняття ще суворіших правил. Правозахисна організація Amnesty International оцінила нову угоду як історичний успіх для громадянського суспільства.

Генеральна асамблея ООН вирішила почати переговори щодо угоди про торгівлю озброєннями у 2006 році. Торік прийняти проект на конференції ООН не вдалося через позицію США, Росії та Китаю. За оцінками Amnesty International, щорічний міжнародний оборот торгівлі озброєннями становить 70 мільярдів доларів.