"Осучаснення" замість пенсійної реформи

У вівторок, 3 жовтня Верховна Рада ухвалила у другому читанні  законопроект, який передбачає збільшення пенсій із жовтня, однак і поступове підвищення мінімального страхового стажу для виходу на пенсію. Разом із законопроектом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" нардепи також підтримали відповідні зміни до Бюджетного кодексу.

Український президент Петро Порошенко заявив у своєму Facebook, що це дозволить вже зараз підвищити пенсії для понад дев'яти мільйонів українців. "Вітаю співвітчизників із прийняттям довгоочікуваної пенсійної реформи", - написав президент. DW розбиралася, як ці закони вплинуть на пенсіонерів та тих, хто отримуватиме пенсію у майбутньому.

Пенсії по-новому

Найбільш очевидним наслідком ухвалення законопроекту є збільшення із першого жовтня пенсій для значної кількості українських пенсіонерів. Мінімальна пенсія, для осіб, які мають повний страховий стаж, буде встановлена на рівні 1452 гривень, що на 140 гривень більше, ніж раніше. Також виплати прив'язуються до рівня середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3764 гривень, а не 1197 гривень - суми, яка вже декілька років поспіль не змінювалася і фактично дорівнює докризовому рівню заробітної плати 2007 року. Також скасовується оподаткування виплат для пенсіонерів, що працюють.

За словами віце-прем'єра Павла Розенка, загалом це призведе до збільшення пенсій для більш ніж чотирьох мільйонів осіб на суму від 300 до 1000 гривень. Також віце-прем'єр запевняє - попри ухвалення закону лише 3 жовтня, відповідні перерахунки будуть зроблені із самого початку місяця і щонайпізніше у листопаді різниця за жовтень вже буде виплачена. У коментарі DW він запевнив, що таке рішення вже давно назріло. "Осучаснення пенсій не робилося в Україні протягом останніх чотирьох років", - пояснює Розенко.

Із цим погоджуються і експерти. Так, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимир Дубровський зазначає, що попри збільшення пенсій одночасно зменшиться навантаження на державний бюджет стосовно виплати субсидій. "Окрім такого балансування, це зробить самих пенсіонерів більш незалежними, адже вони отримують на руки живі гроші", - розмірковує Дубровський.

Стаж замість віку

Іще одним із позитивних зрушень, на думку експертів, є збільшення вимог до трудового стажу. Згідно з ухваленим законопроектом, мінімальний розмір пенсії за віком буде нараховуватися за наявності трудового стажу у, щонайменше, 15 років. Утім, вийти на пенсію з таким невеликим стажем можна буде лише у 65 років. У 63 роки на пенсію зможуть вийти ті, хто матиме страховий стаж від 15 до 25 років. У 60 років виходитимуть на пенсію ті, хто матиме стаж більше 25 років. При цьому цей показник, починаючи з 2018 протягом десяти років збільшуватиметься щорічно. Таким чином, після 2028 року у 60 років зможуть виходити на пенсію як чоловіки, так і жінки, які матимуть щонайменше 35 років страхового стажу. 

Виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради Реанімаційного пакету реформ Гліб Вишлінський впевнений - таке рішення матиме двосторонній позитивний ефект - з одного боку, це мотивуватиме людей до офіційної зайнятості, адже справна сплата податків дозволятиме людям раніше виходити на пенсію та отримувати більші виплати, а з іншого боку, це дозволить зменшити навантаження на пенсійний фонд. "В будь-якому разі, цей механізм цікавіший та ефективніший, ніж просте збільшення пенсійного віку, яке від України вимагали у Міжнародному валютному фонді", - пояснює Вишлінський.

Розенко визнає - різке збільшення вимог до стажу є ризикованим для тих українців, які не встигли отримати належний офіційний стаж і через свій вік фізично не встигнуть отримати його до досягнення пенсійного віку. "Враховуючи об'єктивні економічні фактори, це стосується великої кількості громадян", - каже віце-прем'єр, додаючи, що ухвалені Радою зміни передбачають надання тимчасової соціальної допомоги для осіб, які досягли 65-річного віку, але не отримали мінімально необхідного 15-річного стажу. За словами Розенка, уряд буде відслідковувати потенційні негативні наслідки законодавчих змін, аби за потреби їх усунути.

Не зовсім реформа

Голова бюджетного комітету громадської ради міністерства фінансів Тарас Козак серед позитивних сторін нового закону також згадує скасування спеціальних пенсій для державних службовців, народних депутатів, дипломатів, суддів, науковців та інших категорій - окрім невеликої кількості категорій, що зберегли можливість дострокового виходу на пенсію, серед яких є військовослужбовці-учасники бойових дій, багатодітні матері, решта переходить на загальну систему нарахування пенсій.

Втім, і Козак, і інші економісти, визнаючи усі позитивні моменти законодавчих змін, додають - реформою їх назвати не можна. "Ми маємо лише зміну параметрів роботи пенсійної системи, а не її принципів, яка й досі функціонує лише на так званому солідарному рівні - нежиттєздатному, враховуючи нашу негативну демографічну динаміку", - каже експерт. Козак додає - хоча у законі згадується запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи вже з першого січня 2019 року, поки що розраховувати на її вчасне запровадження не варто - без ухвалення окремого закону ця норма не запрацює.

Розенко, натомість, називає ухвалення цього пункту історичним і запевняє - уряд активно працюватиме над його втіленням у життя. "У нас є більше року аби врахувати позитивний та негативний досвід інших країн, які вже зробили цей крок", - каже віце-прем'єр.

Щоправда, деякі економісти впевнені - в українських умовах, де довіра громадян до держави є низькою, обов'язкове державне пенсійне страхування є не найкращим рішенням. На думку Дубровського, держава має зменшити власну роль у пенсійному забезпеченні громадян і сконцентруватися на наданні українцям усіх можливих інструментів, аби вони могли накопичувати відповідні гроші самостійно. Серед них, розповідає експерт, - державні та приватні фонди, страхові компанії та механізми так званої зворотної іпотеки, коли пенсійні виплати забезпечуються нерухомістю. "Поки ж хрестик навпроти графи "пенсійна реформа" ставити зарано", - каже Дубровський.