Пацієнт швидше мертвий, ніж живий?

Коаліцію "Європейська Україна" створили у Верховній Раді відразу після парламентських виборів - ще в листопаді 2014 року. Спочатку до її складу входили фракції "Блоку Петра Порошенка" (БПП), "Народного фронту" (НФ), "Самопомочі", "Батьківщини" і Радикальної партії (РП). Однак така "дружба" виявилась нетривкою. Через рік з коаліції вийшла фракція Радикальної партії Олега Ляшка, а пізніше, у лютому 2016-го, коаліцію залишили фракції "Батьківщини" та "Самопомочі".

Вона є, але її немає

Нині до коаліції входять фракції БПП та НФ. На сайті Верховної Ради можна побачити, що у фракції БПП налічується 138 депутатів, а у фракції НФ - 81 народний обранець. Отже, разом - 219 депутатів. Відповідно ж до положень статті 83 Конституції України, до складу коаліції парламентських фракцій має входити більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, тобто не менше 226 народних депутатів.

"Для всіх очевидно, що більше року коаліції в українському парламенті немає, - констатував голова громадської організації Комітет виборців України (КВУ) Олексій Кошель. - У Верховній Раді займаються юридичною казуїстикою і намагаються переконати, що формально є підстави вважати, що коаліція є, але реально її немає. При цьому за конституцією президент лише має право розпустити, але не обов’язок ".

А списки де?

DW надіслала до Верховної Ради офіційний запит з проханням надати інформацію про те, чи існує на даний момент у парламенті коаліція, а також документ, яким це підтверджується. Крім того, DW попросила надати поіменний список депутатів, які входять до коаліції. Відповідь апарату Верховної Ради виявилася досить лаконічною: "Після вилучення законом "Про внесення змін до регламент Верховної Ради України" від 08.10.2010 №2600 –VI  положень щодо парламентської коаліції, подання чи ведення таких списків не передбачено чинним законодавством".

Голова Верховної Ради Андрій Парубій вже другий рік обіцяє оприлюднити прізвища депутатів, які входять до коаліції, однак досі не оприлюднив. Депутати, яких позбавили депутатського мандату, навіть позивалися до спікера через втаємничення списків депутатів, які входять до коаліції , але програли суд. Керівництво Верховної Ради вперто ігнорує оприлюднення інформації про це, оскільки якщо документально підтвердиться, що депутатів у коаліції менше 226, то коаліція вважатиметься нелегітимною, каже Олексій Кошель.

Разом з тим самі депутати з коаліції це заперечують. "Коли ми формували уряд та складали урядову програму, голосів тих, хто офіційно входив у коаліцію, вистачало для прийняття рішення. Це найголовніше. Тому формально коаліція є, хоча можна про це багато дискутувати", - пояснив DW заступник голови парламентського комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України, депутат від Блоку Петра Порошенка Володимир Арешонков.

Коаліційна угода

Коаліційна угода, яку представники коаліції підписали у 2014 році, на думку опитаних DW експертів, виконується лише частково. "Коаліційна угода, зокрема, в положеннях щодо деяких соціально-економічних перетворень - наприклад, реформи медицини, освіти, пенсійної системи потроху виконується. Але навіть положення, що виконуються, виконуються з запізненням, бо влада змушена зважати на непопулярність реформ", - констатує парламентський аналітик громадського руху "Чесно" Олексій Вєдров. За його словами, ті перетворення, які невигідні нинішній владі, хоча вони й містяться в коаліційній угоді, виявляються заблокованими. Так, лише 49 відсотків від складу фракції БПП підтримали проект Виборчого кодексу.

Олексій Кошель зауважує, що, за даними щорічного моніторингу КВУ роботи Верховної Ради, у 2015 році коаліційна угода була виконана на третину. Пізніше робота загальмувалася. "Коаліційна угода - це вже мертвий документ, який можна здавати в архів. Депутати багато наобіцяли, тому було кілька спроб знайти замінник коаліційній угоді, зокрема ухвалили План законодавчого забезпечення реформ, але його теж не виконують", - зазначає Кошель.

Внаслідок ситуації, що склалась, на думку Кошеля, в Україні гальмуються реформи. "Робота парламенту планується максимуму на тиждень і ніхто не може навіть сказати, за що вони голосуватимуть у січні чи лютому. Ніхто не знає, які пріоритети у реформах", - відзначає голова КВУ.

Негативні наслідки змін 2010 року

Володимир Арешонков проблему визнає і погоджується, що невизначеність з коаліцією гальмує реформи в Україні. За його словами, на питанні існування коаліції багато спекуляцій через те, що з закону про регламент у 2010 році був повністю вилучений розділ про коаліцію і порядок її роботи. Основні загальні положення про коаліцію є у конституції, але деталізації, як формується, працює та розпускається коаліція ніде не прописано.

Арешонков зауважив, що регламентний комітет ще торік розробив законопроект з деталізацією умов існування парламентської коаліції. На цей законопроект є вже схвальний висновок Венеціанської комісії. Однак голови депутатських фракцій та керівництво Верховної Ради уникають включення цього законопроекту у порядок денний розгляду парламент.