Політкоректний цирк
1 лютого 2012 р.
Дискусії і суперечки щодо заборони використання диких тварин в шоу-бізнесі у Німеччині точаться вже не перше десятиліття. В останні роки захисники дикої природи активізувались, пікетуючи цирки, в програмах яких виступають чотириногі артисти. Перші законодавчі ініціативи у ФРН з'явилися ще 2003 року.
2009 року під тиском громадськості була знята з ефіру програма "Зірки на манежі", яка, щоправда, так чи інакше вже набридла глядачам. У ній популярні артисти виступали разом з дресированими тваринами. Нині боротьба за права тварин на цирковій арені, схоже, перейшла на вирішальний етап.
"За" і "проти"
У листопаді 2011 року Бундесрат навіть висунув на розгляд парламенту закон про заборону використання диких тварин, а саме: слонів, носорогів, людиноподібних мавп, жирафів, ведмедів, бегемотів та усіх "хижих кішок" - від левів і тигрів до гепардів і рисей. На дресированих коней, поні та віслюків, а також мишей, кроликів, собак чи дикобразів активність законодавців на даному етапі не поширювалася.
Ініціативу бурхливо обговорювали на шпальтах німецької преси. Директори німецьких цирків (а Німеччиною подорожують близько 250 циркових труп) з жахом констатували, що їм доведеться не лише приректи дресирувальників на безробіття, а й, імовірно, взагалі невдовзі припинити роботу, оскільки для значної частини публіки цирк без диких звірів - вже не цирк. Завідуючі зоопарками нарікали, що їм нікуди буде подіти циркових левів і слонів, які вже не в першому поколінні "служать" на манежі. Посадити їх разом з напівдикими родичами в зоопарках неможливо.
З іншого боку, захисники природи мальовниче описували страждання циркових тварин: зрозуміло, що кочове життя циркової трупи не дозволяє створювати для звірів умови, які хоча б віддалено нагадували природні. Звірям доводиться день і ніч мучитися в клітках, долаючи на машинах сто-двісті кілометрів на день. Від тряски у крупних тварин болять суглоби, розвиваються ревматизм та серцево-судинні захворювання.
Тварини часто мерзнуть, застуджуються. У німецькому кліматі неможливо, скажімо, забезпечити слонам впродовж усього року температуру 15 градусів, яка їм просто необхідна. Не кажучи вже про те, що саме дресирування - знущання над тваринами і "спрацьовує" лише на насильстві та використанні больових рефлексів. Нерідко трапляється, що хворих чи розлючених звірів, які кидалися на дресирувальників, доводиться вбивати. Словом, не цирк, а суцільне звірство. Може, справді можна обійтися без звірів на манежі? Тим більше, що "цирки нового покоління" – як Roncalli або Cirque du Soliel - довели, що можна добитися успіху і без чотириногих артистів, зробивши ставку на акробатику та спецефекти.
Зваживши усі "за" і "проти" парламент Німеччини на одному з останніх засідань 2011 року, утім, відхилив запит Бундесрату: соціал-демократи та "зелені" голосували за заборону, але депутати правлячої коаліції одностайно висловилися проти неї.
У дзеркалі історії
Під час дискусії щодо заборони використання диких тварин цирку німецькі журналісти знайшли чимало подробиць з історії "циркових звірств". Виявляється, твердження про те, що звірі, нібито, постійно присутні у цирковій культурі, починаючи від часів гладіаторів, не зовсім відповідає дійсності. "Звірячий цирк" античності дійшов до нас лише у формі кориди, та й ту невдовзі остаточно заборонять. У сучасному цирку тварини з'явилися у роки французької революції: по-перше, внаслідок грабунку багатьох приватних зоопарків в аристократичних будинках, по-друге, з ідеологічних причин – за революційним принципом "все можна". Захочемо – королю голову відрубаємо, захочемо – примусимо слона бити в барабан.
Що далі?
Передноворічний вотум Бундестагу, щоправда, зовсім не означає, що "питання закрите". Як прибічники, так і противники "звірячого цирку" продовжують запекло відстоювати свої позиції, а німецьке Міністерство охорони довкілля оголосило про свій намір переглянути в 2012 році закон "Про охорону диких тварин".
Автори: Анастасія Буцко / Тетяна Бондаренко
Редактор: Дмитро Каневський