Понад 50 депутатів поскаржилися до КСУ на закон про мову

До Конституційного Суду України (КСУ) надійшло конституційне подання 51 народного депутата щодо відповідності Конституції закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Про це у п'ятницю, 21 червня, повідомила пресслужба КСУ.

Конституційне подання підписали переважно парламентарії від фракції "Опозиційний блок", також є нардепи з групи "Відродження" та позафракційні. Уповноваженими авторів подання є депутат Верховної Ради від "Опозиційного блоку" Олександр Долженков і співголова фракції "Опозиційний блок" Вадим Новинський.

Автори подання просять визнати закон про державну українську мову неконституційним. Вони вважають, що закон порушує право громадян на використання рідної мови, обмежує їхній доступ до культурної продукції, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття. Окрім того, на їхню думку, законом не врегульований порядок застосування мов національних меншин. Також ці депутати заявили, що деякі норми закону фактично означають дискримінацію російськомовних громадян за мовною ознакою.

Верховна Рада ухвалила закон про державну українську мову 25 квітня, а 15 травня його підписав експрезидент Петро Порошенко. Новий закон закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов'язковою для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави. 

Закон зобов'язує представників багатьох органів влади та державних і комунальних структур під час виконання своїх службових обов'язків спілкуватися виключно державною мовою. Українська має бути робочою мовою органів державної влади і діловодства.

Згідно із законом, культурні заходи мають відбуватися українською мовою. Використання інших мов дозволяється, "якщо це виправдано творчим задумом організаторів". Художні фільми мають демонструвати державною мовою або з дубляжем чи субтитрами. Книговидавці, внесені до Держреєстру, зобов'язані видавати українською не менше половини своєї продукції. Окрім того, усі підприємства і організації всіх форм власності, які працюють зі споживачами, повинні здійснювати обслуговування українською мовою. Дія закону не поширюється на приватне спілкування та мову релігійних обрядів.