Поправка Джексона-Веніка: рудимент ”холодної війни”

Приймаючи цього тижня у Вашингтоні президента України Віктора Ющенка, глава Білого Дому Джордж Буш пообіцяв усіляко сприяти в справі скасування поправки Джексона-Веніка щодо цієї пострадянської країни. Українська сторона сприйняла ці запевнення як беззаперечно добру новину. Про історію виникнення та принцип дії поправки Джексона-Веніка з Нью-Йорка повідомляє Валентин Лабунський:

”Поправку Джексона-Веніка, названу так за прізвищами конгресменів, які ініціювали її розгляд у американському конгресі, було ухвалено 1974 року під тиском єврейських та християнських громадських організацій США. Вони апелювали до законодавців у зв”язку з перепонами на шляху вільної еміграції з СРСР осіб єврейської національності та представників деяких протестантських церков. Поправка – це доповнення до Закону США ”Про торгівлю”, в якому проголошується, що стосовно Радянського Союзу та інших країн з неринковою економікою, які чинять перепони вільному виїзду своїх громадян за кордон на постійне проживання, обкладаючи завищеним митом візи та інші еміграційні документи, на імпортовані ними до США товари вводяться додаткові тарифи та податки. З розпадом СРСР поправка Джексона-Веніка автоматично набула чинності й стосовно пострадянських держав, у тому числі й України. Офіційний Київ неодноразово порушував питання про скасування цієї поправки як анахронізму часів ”холодної війни”. Однак Вашингтон щоразу завляв, що для розгляду конгресом можливості вилучення України з ”чорного” списку має бути відповідна сертифікація. Після вбивства журналіста Георгія Гонгадзе й утисків свободи слова в Україні у конгресі утворилася доволі впливова група, яка доводила, що поправка Джексона-Веніка – це ефективне знаряддя впливу на антидемократичний уряд України, який переслідує незалежних журналістів і намагається контролювати діяльність засобів масової інформації. Однак після перемоги “помаранчевої революції" сенатори Джон Маккейн та Джо Ліберман внесли на розгляд обох палат американського Конгресу законопроект про скасування дії поправки Джексона-Веніка щодо України. Представляючи законопроект, сенатор-республіканець Джон Маккейн сказав: ”Я гордий представити цей документ на розгляд Конгресу, оскільки в ньому йдеться про скасування обмежень у торгівлі з країною, де перемогла демократична революція”. Нині законопроект проходить завершальну фазу розгляду в Конгресі. Заява президента Буша про те, що Білий дім сприятиме якнайшвидшому скасуванню дії поправки щодо України має здебільшого декларативний характер. Ані прискорити, ані загальмувати розгляд законопроекту в Конгресі виконавча влада США не може. Однак і без неї закон про скасування сумнозвісної поправки стосовно України перебуває, так би мовити, на виході. Принаймні сенатор Маккейн вважає, що цей закон набере чинності ще до початку літа цього року."

У той час, як американські сенатори працюють над цим реальним, а не декларативним кроком визнання перемоги демократії в Україні, київські експерти аналізують збитки, завдані українській економіці дією поправки, та бізнесові перспективи після її скасування. Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський називає поправку Джексона-Веніка атавізмом часів ”холодної війни”, який все ще чинить вплив на сучасну міжнародну економіку. Водночас експерт позитивно оцінює сам закон, до якого було ухвалено цю поправку:

”Це – закон, який встановлює можливість надання так званого ”режиму нації найбільшого сприяння”. Режим нації найбільшого сприяння означає можливість застосування відносно нижчих тарифів, скажімо, на український експорт до США. Поки існувала поправка Джексона-Веніка, кожного року США мали підтверджувати надання такого режиму, що створювало певні проблеми щодо передбачуваності україно-американських торгових взаємин. Тобто завжди існувала можливість того, що цей режим не буде підтверджено наступного року. Країни, до яких застосовується поправка Джексона-Веніка, мають обмежені можливості у співробітництві зі США. Йдеться про те, що, скажімо, американські експортери, американські інвестори, які б хотіли працювати в Україні, не можуть скористатися різного роду програмами гарантування експортних ризиків, які надаються урядом США згідно з цим законом."

Водночас Ігор Бураковський прогнозує вигоду від скасування дії поправки Джексона-Веніка щодо України. За словами експерта, йдеться про можливість ефективнішої ділової співпраці:

”Якщо ця поправка буде скасована назавжди, то це означатиме, що українські бізнесові кола і американські бізнесові кола тепер не будуть щорічно очікувати продовження цієї поправки, і це дасть можливість, очевидно, на більш довготермінову перспективу планувати свої інвестиційні і торговельні проекти.”

Ігор Бураковський не радить перебільшувати значення поправки Джексона-Веніка, називаючи її лише одним з багатьох елементів, який впливає на привабливість української економіки та її можливості на американському ринку. За його словами, не слід забувати, що зі скасуванням поправки Україна ще не виграє конкурентної боротьби, яка точиться на світовому ринку. Натомість для цього молода держава потребує титанічних зусиль: як на рівні українського уряду, так і на рівні окремих бізнесових кіл.