Португальське вирішення кризи

Португальці отримали важливий психологічний поштовх у подоланні фінансової кризи. Уперше після втрати довіри кредиторів два роки тому уряд в Лісабоні зміг продати державні позики із п'ятирічним терміном погашення. Попит на облігації відчутно перевищив бажану урядом суму – 2,5 мільярди євро.

Ще не вихід з кризи

У травні 2011 року Португалія отримала від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду рятівний кредит в обсязі 78 мільярдів євро. Країна у відповідь зобов'язалась проводити жорсткий курс заощадження та бюджетні реформи для підйому економіки. До кінця року португальці повинні скоротити бюджетний дефіцит до 4,5 відсотків ВВП.

Ганс-Йоахим Бемер з Німецько-португальської торговельної палати у Лісабоні прогнозує, що в цьому році можливе підвищення податків, "аби тримати у рамках передбачений дефіцит, як було домовлено із "трійкою". Тому слід бачити обидва боки розвитку. "З одного боку, Португалія може йти на ринок капіталу, а з іншого – населення відчуває на собі зараз навантаження ощадної політики та реформ", - зазначає Ганс-Йоахим Бемер.

Наскільки хиткою є ситуація, показують скромні прогнози економічного зростання на цей рік та зростання кількості людей, які виїжджають з країни.
Насамперед молоді люди не бачать для себе райдужних перспектив. Через загальне безробіття в майже 16 відсотків та безробіття серед молоді у майже 38 відсотків багато з них шукають щастя за кордоном. "Люди у Португалії, які не бачать тут шансів, придивляються до можливостей в інших країнах, не лише з португальською мовою, таких як Ангола",- говорить Ганс-Йоахим Бемер. Минулого року близько 6 тисяч португальських працівників поїхали до Німеччини, попереднього року таких було на п'ятнадцять відсотків менше.

До таких, що бажають виїхати, належить і 20-річна Елена Віейра (історія Елени у відео): "Я вже добре обдумала, що хочу поїхати звідси шукати кращого життя". Вона працювала кухаркою неповний робочий день за чотири євро на годину, на місяць – близько 500 євро. Але навіть цю зарплатню вже не отримує. Було замало клієнтів, ресторан мусив закритися. Тепер вона їде до колишньої португальської колонії Анголи. Якщо раніше робоча сила їхала звідти до Португалії, то тепер усе навпаки.

Торгівля громадянством

Елена Віейра переконана, що робить правильно: "Я бачу, як тікає звідси молодь. Залишаються лише люди, в яких за межами країни немає шансів, тому що вони вже надто старі". Елена Віейра така не одна. Щовівторка та щочетверга біля ангольського консульства вже кілька місяців поспіль можна спостерігати довгі черги.

Для покращення становища португальський уряд знаходить нетрадиційні шляхи здобування грошей. Щоб привабити до країни свіжий капітал, він запрошує багатих мігрантів. У жовтні минулого року був виданий декрет, за яким закордонні підприємці, котрі інвестують великі суми, здобувають шанс на отримання португальського паспорта. Однак інвестори поки не вишикувались у черги. Ось що каже Ганс-Йоахим Бемер з Німецько-португальської торговельної палати про так звану "золоту візу": "Як ми дізналися, відповідні заяви перебувають в обробці. Але ми сумніваємося, що це будуть тисячі людей, які приїдуть в Португалію у такий спосіб".

Цілком ймовірно, що окремі громадяни інших країн переїдуть до Португалії. Але гігантської хвилі приїжджих не буде, впевнений експерт: "У будь-якому разі не стільки, скільки португальців, які шукають роботи в інших країнах". Португальські правозахисні організації критикують цей декрет. На їхню думку, інвестори будуть заохочені приїжджати до країни, тоді як звичайні мігранти, які втратили роботу через кризу, будуть залишені напризволяще.