Примусові робітники: виплати закінчено, сторінку перегорнуто?

55 років знадобилося ФРН, щоб ухвалити рішення про компенсації примусовим робітникам „третього рейху”. Відшкодування були: в’язням нацистських концтаборів, євреям, жертвам переслідувань.

Але мільйони чоловіків і жінок, яких як рабів вивезли на примусову працю, понад півстоліття після закінчення війни не отримали нічого. Більшість з них були так званими „остарбайтерами”, як німці називали робітників зі Сходу – українців, росіян, білорусів, поляків або чехів.

Лише у 2000 році під тиском позовів проти німецьких компаній в американських судах уряд канцлера Ґергарда Шредера і представники бізнесу заснували спеціальний Фонд. Кожна сторона сплатила по п’ять мільярдів тоді ще німецьких марок. Шредер сім років тому:

„Федеральний Фонд „Пам’ять, відповідальність і майбутнє” дає сигнал... Він свідчить, що Німеччина не забула про жахливі злочини минулого і пам’ятатиме про них”.

Німці почали цікавитися долями остарбайтерів

Сьогодні, через шість років після початку перших виплат, у Німеччині відзначають їх завершення. Урочистості відбудуться у вівторок у палаці Бельвю в Берліні – резиденції федерального президента Горста Келера. Очікується промова канцлера Анґели Меркель.

Напередодні кураторій, як називається керівництво фонду „Пам’ять, відповідальність і майбутнє”, формально зафіксував кінець виплат. Колишнім примусовим робітникам з понад 100 країн було виплачено 4,37 мільярди євро. Кожен отримав максимум по 7,5 тисяч.

На думку Отто графа Ламбсдорффа, який вів переговори про компенсації від імені Німеччини, виплати завершено успішно. За цей час у Німеччині сталися суспільні зміни, які на думку відомого політика, варто зберегти:

„У багатьох громадах, на підприємствах і в родинах молоді й старі почали цікавитися долями примусових робітників та в’язнів концтаборів у їхній місцевості, які були в Німеччині 55 років тому.”

До виплат дожили не всі

Не всі примусові робітники змогли потримати гроші в руках. Майже 10 відсотків померли ще на стадії розгляду заяв. Додатковою затримкою стала процедура виплати компенсацій у два етапи, скаржиться Ігор Лушніков, голова правління українського фонду „Взаєморозуміння й примирення”, що є партнером німецького компенсаційного фонду. В Україні, каже Лушніков...

„...Майже 30 відсотків людей, жертв, отримавши першу частину, не дочекалися виплати другої частини і померли. Решту отримували правонаступники”.

Загалом в Україні компенсації від Німеччини отримали понад 470 тисяч колишніх остарбайтерів та їхніх правонаступників на суму 865 мільйонів євро. А скільки не отримали? Ігор Лушніков:

„1400 людей померли, отримавши першу частину виплати і не дочекавшись другої. А правонаступників у них не було. Є приблизно 12 тисяч українських громадян, яким фонд відмовив з різних причин. Є ще люди, які спізнилися з заявами, але загалом це невеликі цифри”.

Суперечку відкладено до осені

Урочистості з нагоди завершення виплат затьмарила суперечка щодо майбутнього керівництва фонду. Нинішній німецький уряд пропонує змінити склад кураторію й вивести з нього представників іноземних держав. Проект, який офіційно ще не оприлюднено, передбачає, що до ради фонду входитимуть лише уряд ФРН, Бундестаг і німецький бізнес.

Іноземні держави, головним чином зі Східної Європи, виступають проти цього. Остаточне вирішення питання відкладено до осені.

„Рабська праця ніколи не застаріє”

Відомо, що фонд існуватиме й надалі. Тепер він фінансує проекти, спрямовані на подальше замирення: молодіжний обмін, стипендії та виставки. Очікується, що канцлер Меркель у своєму виступі скаже, що відповідальність Німеччини не завершується разом з виплатами.

Деякі громадські організації та партії виступають за продовження виплат тим, хто не підпадав під дію різних законів про компенсації. Наприклад, військовополоненим. Сьогодні активісти планують провести в Берліні демонстрацію під гаслом „Рабська праця ніколи не застаріє”.

Роман Гончаренко