Прогрес і втрачені можливості України у боротьбі з корупцією

Згідно з опублікованим у вівторок, 29 січня,"Індексом сприйняття корупції" за підсумком 2018 року, українська ситуація у цій сфері повільно, але покращується. Звіт українського офісу Transparency International (TI), присвячений місцю України у цьому рейтингу, свідчить, що за рік оцінка країни зросла на два бали - з 30 до 32. Це, у свою чергу, дозволило їй піднятися одразу на 10 сходинок - з 130-го на 120-е місце.

Втім, ці цифри дещо тьмяніють на тлі того, що максимальна кількість балів, яку може отримати держава від укладачів рейтингу, складає 100, а загалом індекс оцінює 180 країн. Тобто Україна й досі залишається на межі нижньої третини цього рейтингу та ділить своє місце у ньому із такими африканськими країнами, як Ліберія, Малаві та Малі. Очолює цей список Данія, що отримала від експертів ТІ 88 балів, в той час як Сомалі із 10 балами опинилася на найнижчій позиції у рейтингу.

Повільне просування

Так чи інакше, декілька років поспіль Україна демонструє неспішний прогрес, поступово просуваючись сходами рейтингу нагору. За підсумками 2016 року країна посідала 131 місце і мала 29 балів. А за рік до цього її результат був меншим ще на два бали.

Виконавчий директор українського офісу TI Андрій Боровик відзначає - такі темпи, попри сталість, є значно меншими за очікування суспільства після Революції гідності. За його оцінкою, Україна з тих часів просунулась у рейтингу на п'ять балів, але за належної політичної волі цей шлях можна було б подолати за один рік. "Такі приклади в рейтингу є", - відзначає Боровик.

Запорукою цих скромних успіхів голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін називає зусилля влади з дерегуляції та автоматизації деяких державних процесів. Наприклад, скасування застарілих державних стандартів та застосування таких систем, як ProZorro, у все більшій кількості сфер життя добре помітні для бізнесу, впевнений експерт.

Власне, ці кроки належали до переліку рекомендацій ТІ Україна за підсумком 2017 року і, разом із іншими подібними заходами, як електронне відшкодування ПДВ, загалом поліпшили атмосферу у взаємодії держави та бізнесу і позитивно вплинули на позицію України у рейтингу, підтверджує Боровик.

Ігнорування проблем

Втім, якби українська влада дійсно виконала усі поради міжнародної організації, це призвело б до справжнього прориву у рейтингу, відзначає Боровик. Натомість, запевняють опитані DW співрозмовники, ці пропозиції здебільшого просто ігноруються.

Головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ (РПР) Олександр Лємєнов особливо відзначає ситуацію із судовою реформою, яка у минулому році продовжувала проводитися непрозоро. Зокрема, за його словами, це стосується процесу відбору кандидатів до Верховного суду, куди потрапила велика кількість людей із плямами на репутації. Набагато кращою, на думку Лємєнова, є ситуація із відбором майбутніх суддів до Вищого антикорупційного суду, який поки продовжується і де громадська рада за участі міжнародних експертів успішно відсіює сумнівних претендентів. "Втім, і тут рекомендація запустити суд до кінця 2018 року не була виконана", - резюмує Лємєнов.

Також українська влада не спромоглася посилити повноваження антикорупційних слідчих органів та припинити міжвідомчу боротьбу у цій сфері, додає Шабунін. За його словами, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) так і не отримало можливості прослуховувати фігурантів самостійно, як того вимагали у ТІ, а кількість "злитих" Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) справ свідчить сама за себе, наполягає експерт. Проблемним залишається і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке, попри вимогу його перезавантаження, не лише не почало робити свою роботу належним чином, але, користуючись власними повноваженнями, чинить тиск на людей, що не влаштовують владу, обурюється Шабунін. На його думку, щодо більшості рекомендацій на минулий рік від ТІ українською владою не було зроблено майже нічого.

Виборча пауза

Не дивно, що більшість з цих рекомендацій від експертів Transparency International Україна повторюється і у новому переліку за підсумком 2018 року. Там знову можна побачити вимоги перезавантажити НАЗК, посилити повноваження НАБУ та позбавити Службу безпеки України та Національну поліцію повноважень у сфері боротьби із економічною злочинністю. Однак низка рекомендацій стала наслідком подій року, що минув. Крім пункту про необхідність корпоратизації і приватизації державних підприємств, виділяються вимоги повернути довіру до САП та покарати винних у нападах на антикорупційних активістів.

Втім, на 2019 рік експерти не покладають особливих сподівань. У розмові з DW Боровик декілька разів згадує фактор президентських та парламентських виборів як перепону для просування антикорупційного порядку денного. Про спірні очікування говорить і Лємєнов. "Є позитивні надії, як з антикорупційним судом, але більшість - з ноткою тривоги. Все залежатиме від результатів виборів", - зазначає експерт.