Після Стокгольма: чи вигідно буде Києву купувати газ з РФ

Українська політична верхівка протягом останніх кількох років невпинно наголошувала, що Україна припинила купувати російський газ. Про це неодноразово говорили як президент Петро Порошенко, так і прем'єр Володимир Гройсман. А на сайті державної компанії "Укртрансгаз" навіть був розміщений лічильник, який відраховував час, що спливав у моменту припинення закупівель блакитного палива з Росії у листопаді 2015 року.

Втім, у певний момент згадки про це припинилися. Остання подібна заява президента датується 10 листопада 2017 року. Тоді на форумі місцевих громад Порошенко із задоволенням повідомляв, що Україна два роки поспіль не купує російського газу. Але вже тоді від українських високопосадовців можна було почути: "Ніколи не говори ніколи". Саме із такими словами віце-прем’єр Володимир Кістіон заявив 23 жовтня українським ЗМІ, що не виключає повернення до закупівель російського газу у російського "Газпрому".

І от, через півтора місяці після рішення Стокгольмського арбітражу, голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв 7 лютого заявив, що Україна може відновити закупівлю газу з РФ вже у березні. "Ми провели кілька раундів переговорів. Ми сподіваємося протягом цього місяця на імплементацію рішення (Стокгольма, - Ред.) у частині контракту купівлі-продажу. Ми сподіваємося, що це дасть можливість уже в березні почати закупівлі газу в "Газпрому", - зазначив Коболєв. Він також додав, що на цей момент було розроблено документ, близький до підписання обома сторонами. Втім, поки лічильник на сайті "Укртрансгазу" продовжує працювати.

Вимушений крок

Опитаних DW експертів зміна риторики Києва щодо закупівель російського газу не дивує. Переговори між "Нафтогазом" та "Газпромом" є наслідком рішення Стокгольмського арбітражу, розповідає голова програми енергетичних досліджень Ради зовнішньої політики "Українська призма" Андрій Чубик. За словами експерта, після того, як судді ухвалили своє рішення, українська компанія знову виявилася зобов'язаною співпрацювати із "Газпромом". "Зараз немає форс-мажорів, які б дозволяли відмовитися від виконання контракту без понесення фінансових та інших втрат", - пояснює Чубик.

На момент публікації статті у прес-службі "Нафтогазу" DW не розкрили жодних деталей щодо того, яким чином має виглядати нова угода із російським постачальником блакитного палива. Але в ефірі програми "Факти" на телеканалі ICTV комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко зазначив, що рішення арбітражу дозволило знизити ціну російського газу на 20-50 доларів у порівнянні із старою формулою. Ціна, за словами Вітренка, залежатиме від сезонних коливань на ринку, а зараз вона на 20-30 доларів нижча за вартість газу на німецькому ринку "за рахунок виключення транспортної складової". "Газпром" поки не коментує публічно інформацію про відновлення постачань газу до України.

Директор українського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко є обережним в своїх оцінках, але визнає, що російський газ у підсумку може бути для України дешевшим за європейські альтернативи. Його попередні підрахунки збігаються із цифрами Вітренка. За словами Харченка, різниця у ціні порівняно з газом з Європи дійсно може сягати 40 доларів за тисячу кубометрів. Експерт також нагадує, що у Стокгольмі "Нафтогаз" зобов'язали купувати у "Газпрому" лише до п’яти мільярдів кубометрів палива. "Це лише третина від нинішнього українського імпорту", - зазначає Харченко.

Важке рішення

Віце-прем’єр Кістіон ще у жовтні минулого року, говорячи про перспективу відновлення закупівлі російського газу, зазначав, що "безкоштовний сир буває лише у мишоловці". "Ми можемо проаналізувати попередній досвід, коли нас прив'язували привабливими умовами, а потім вирішували усі свої питання", - запевняв тоді Кістіон. Та, попри можливі політичні наслідки та тривалу піар-кампанію, пов'язану із відмовою від російського газу, український уряд та керівництво "Нафтогазу" навряд чи будуть намагатися завадити відновленню закупівель.

За словами Чубика, "Нафтогаз" як компанія просто не має підстав вийти із контракту з "Газпромом" - у її керівництва просто немає таких повноважень. Теоретично ця можливість могла б з'явитися внаслідок рішучих дій з боку президента, уряду та парламенту, каже експерт. "Такими діями могли б бути оголошення воєнного стану, розрив дипломатичних та торгівельних відносин із Росією, але влада навряд чи на це піде, аби припинити закупівлі газу у "Газпрому", - впевнений Чубик.

Харченко, зважаючи на потенційну вигідність зміненого арбітражем контракту для України, також сумнівається у радикальних кроках Києва, аби його скасувати. "Якщо відкинути політичну складову, то цей контракт є добрим як для українців, що отримають значно дешевший газ, так і для "Газпрому", що давно мріяв повернутися на український ринок", - каже експерт. Але, за його словами, аби уникнути подальших політичних наслідків, після закінчення терміну дії контракту у 2019 році Україна має не продовжувати його, а почати працювати на європейському ринку блакитного палива за його правилами.