Інтерв'ю

Deutsche Welle: Як Ви оцінюєте скасування Верховною Радою частини "репресивних" законів, прийнятих 16 січня?

Ребекка Гармс: По-перше, це вже добре, що голосування сьогодні зранку закінчилося саме так, як воно закінчилося, і що усе відбулося з великою серйозністю. Наявна була широка згода щодо відміни законів 16 січня. Однак поки сьогодні не відбудеться голосування щодо амністії та змін до Конституції, не можна сказати, чи це насправді прорив.

Я дуже обережна в моїх оцінках. Те, що відбулося сьогодні зранку, це добре. Однак якщо тепер Янукович без повернення до Конституції 2004 року лише змінить людей, котрі під ним працюватимуть, тоді це не буде справжньою зміною.

Мене порадували також окремі розмови з людьми з Партії регіонів. На мою думку, у ній також дуже сильно відчувається усвідомлення того, що зараз усі несуть відповідальність за подальший розвиток ситуації.

Якими, на Вашу думку, мають бути подальші кроки, необхідні для виходу із кризи в Україні?

Сьогодні зранку було оголошено голосування про амністію. Я також вважаю дуже хорошою ідею повернення до Конституції 2004 року, аби змінити співвідношення сил між президентом, парламентом та урядом на користь парламенту та уряду. Однак таке повернення, очевидно, є дуже спірним.

Безумовно, необхідно пояснити діяльність спецпідрозділів, котрі викрадали і піддавали тортурам людей, повинна бути з’ясована доля зниклих. Я думаю, що інакше буде дуже важко отримати згоду Євромайдану на компроміси.

Пані Гармс, Ви вже неодноразово відвідували Євромайдан. Якими є Ваші враження від перебування у Києві цього разу - уже після ескалації насильства?

Я перебувала на Майдані й на Хрещатику учора вночі. Видно, що від третього січня, коли я звідси поїхала, багато чого змінилося. Барикад набагато побільшало, їх дуже зміцнили. Площа охороняється. Люди виглядають так, наче вони рахуються з тим, що "Беркут" знову атакуватиме Майдан. Це інші настрої. Однак учора була домовленість про щось на кшталт спокійної ночі, бо всі хотіли дочекатися результатів переговорів.

Мої розмови із друзями та знавцями політичної ситуації показали, що громадяни у Києві були шоковані тим, наскільки жорстко згадані спецпідрозділи діяли по відношенню до активістів та журналістів. Знову і знову говорилося про те, що все це нагадує часи вбивства Гонгадзе.

Яку роль відіграє Євросоюз у нинішніх переговорах, котрі відбуваються в Україні?

Європейський Союз зараз знову буде тут проявлятися. Пан Фюле перебуває у Києві, пані Ештон оголосила про свій візит. Дуже добре, що європейці загалом знову показують себе відповідальними за те, що тут відбувається - замість того, аби просто вичікувати.

Чи можливе ще застосування санкції з боку ЄС проти українських високопосадовців, відповідальних за застосування сили проти демонстрантів? Чи це питання вже не перебуває на порядку денному?

Це правильно, що Європейський Союз має серйозно подивитися, які є можливості для санкцій, які і для чого вони були би доцільними. Однак я вважаю, що це суперечило б одне одному - вести переговори і водночас ухвалювати рішення про санкції. Хоча безсумнівно - Європейський Союз має можливості для запровадження санкцій. Можливо, на цьому слід ще чіткіше наголосити. Але підкреслюю, що не можна вести переговори і паралельно запроваджувати санкції.