Санкції не обговорюються

13 грудня у стінах Європарламенту проголосували за спільну резолюцію щодо ситуації в Україні. Змістовно документ підсилює висновки Ради ЄС, що були оприлюднені на початку тижня. Якщо дипломати у своєму документі вдавалися до радше загальних вимог, як то "подолати наслідки вибіркової юстиції", політики конкретизували цю позицію. Приміром, у резолюції Європарламенту висловлена вимога "звільнити і реабілітувати Юлію Тимошенко, Юрія Луценка та інших опонентів, яких переслідує влада".

Дебати точилися довкола шести проектів резолюцій від різних фракцій або груп депутатів. Фракція соціал-демократів, які мають угоду про співпрацю з Партією регіонів, зокрема, пропонувала відзначити "легітимну і правомірну манеру, у якій здійснювався процес голосування 28 жовтня 2012 року, у день парламентських виборів в Україні, який, незважаючи на окремі проблеми, відповідав очікуванням основних критиків". Утім, такий погляд на вибори в Україні суперечив баченню більшості депутатів.

У підсумковому тексті резолюції депутати хоч і відзначають, що день голосування можна оцінити "загалом позитивно", але вказують на суттєві недоліки, які відображені у звітах міжнародних спостерігачів. Йдеться як про недемократичність передвиборчої кампанії, проблеми при підрахунку голосів, недопущення до виборів лідерів опозиції. У цілому, як пишуть в резолюції, нинішні вибори стали "кроком назад, порівняно з минулими виборами". Серед іншого зазначається, що місія ОБСЄ зафіксувала незбалансованість медійного середовища, порушення при формуванні виборчих комісій, непрозоре фінансування кампанії та використання адмінресурсу.

Санкції за прикладом США?

Резолюція за змістом з ключових питань збігається з висновками Ради ЄС. У документі не міститься жодного натяку про те, що до України, якщо вона надалі ігноруватиме вимоги Євроюзу, будуть засновані санкції. Проте експерт британського аналітичного центру "Рада з закордонних справ" Ендрю Вільсон переконаний, що, хоч такий намір застосувати точкові санкції до окремих посадовців не зафіксований на папері, він цілком може стати реальністю. У розмові з DW політичний оглядач зазначив, що те, як потрібно розмовляти з Україною, вже показали в США. "Маємо яскравий приклад афери пана Кузьміна, заступника генерального прокурора. Ситуація була дивною. Він мав туристичну візу, яку використовував у професійних цілях. Її анулювали. Тобто формально в’їзд йому не заборонили. Але це може стати початком нового процесу", - каже експерт. На думку Вільсон, Євросоюз також не зволікатиме з такими заходами.

Політолог з Лейпцизького університету Вільфрид Їльґе не погоджується з такою думкою і називає такі санкції неефективними. "Припустимо, ми заборонили вїзд в ЄС Кузьміну. І що? Він просто відправить свого заступника", - каже Їльґе. Експерт переконаний, що якщо ЄС таки вирішить застосувати санкції, то єдине, що в його силах – ретельніше перевіряти фінансові потоки, які надходять з України в країни Євросоюзу. На його думку, якщо виявиться, що владні посадовці чи їх родичі зберігають свої заощадження на рахунках країн ЄС і цим самим уникають сплати податків та зловживають субсидіями, які надає держава, ЄС зобов’язаний втрутитися і розкрити ці справи. "Такий крок може значно болючіше вдарити по українських олігархах", - зазначає Їльґе у розмові з DW.

Стримані позиції євродепутатів

Утім, на відміну від експертів, депутати Європаламенту не поспішають вдаватися до суворих заходів "покарання". Євродепутат Ельмар Брок, наприклад, вважає, що на Україну можна чинити тиск шляхом затягування підписання взаємовигідних угод. "Основна санкція – це, звісно, недопущення підписання Угоди про асоціацію. І це єдиний інструмент, яким ми можемо чинити тиск".

З його позицією погоджується і депутат від "зелених" Ребекка Гармс. Вона не виключає застосування санкцій щодо українського керівництва у майбутньому, але зараз вважає таку розмову передчасною. "На цьому етапі ми боремося за те, аби українська влада серйозно сприйняла наші вимоги. Я в українському парламенті веду розмови і з опозицією і закликаю до того, щоб вони запропонували спільну програму для розвитку правової держави в Україні", - зазначила євродепутат в інтерв’ю DW.

Гармс наголошує, що поки що відносини між Україною та ЄС ще не дійшли до межі, коли варто говорити про санкції. Депутат переконана, що зараз потрібно давати позитивні сигнали і "дати Україні шанс після виборів розпочати рух у правильному напрямку". Якщо такий варіант не справдиться, то у майбутньому застосування санкцій не виключене, зазначає Ребекка Гармс.

Поштовх назустріч Москві?

Те, що країни Євросоюзу спільно продемонстрували готовність зблизиться з Україною та назвали конкретну дату і вимоги стосовно підписання Угоди про асоціацію, особливо важливо в контексті "тактичної гри", яку проводить зараз Росія, вважає Ельмар Брок. ''Наступного тижня в Москві на Україну знову чинитимуть тиск в рамках розмови про Митний союз'', - зазначає політик.

Так аргументує і Вільфрид Їльґе. Політолог вважає, що у тому складному становищі, в якому опинилася зараз українська влада, санкції могли би лише стати імпульсом до зближення з Росією. "Звісно у президентському оточенні є ті, що хотіли б рухатися в цьому напрямку. Але не всі. Більш того, я переконаний, що таких меншість. Але вони зараз у надзвичайно складному становищі. На них тиснуть з усіх боків. І якщо ще й застосувати санкції, то це може унеможливити зміни у внутрішній політиці в Україні", - зазначає німецький експерт.