«Вороги інтернету»

У День свободи слова в інтернеті (12.03) „Репортери без кордонів“ оприлюднили список „ворогів всесвітньої мережі“. Міжнародна організація вчетверте повідомляє про те, у яких державах найгостріші цезура та контроль в інтернеті. До переліку потрапили 12 "недругів всесвітньої павутини": Бахрейн, Бірма, Китай, Куба, Іран, Північна Корея, Саудівська Аравія, Сирія, Туркменістан, Узбекистан, В'єтнам та Білорусь. Новачками списку стали Бахрейн та Білорусь, де, на думку „Репортерів без кордонів“, ситуація суттєво погіршилася у порівнянні з минулим роком.

Від визначення "рейтингу" цих країн організація відмовилася. Специфіка придушення свободи в інтернеті дуже різниться. Близько 120 блогерів та онлайн-активістів перебувають за ґратами у Китаї, Ірані та В'єтнамі. Такі країни, як Бахрейн чи Саудівська Аравія значно посилили цензуру в інтернеті. Для такої градації порушення проти свободи слова в мережі надто не подібні між собою, розповідає DW член правління „Репортерів без кордонів“ Матіас Шпількамп. І якщо головними ворогами свободи в інтернеті точно є Китай та Сирія, про третю позицію говорити непросто, не кажучи про наступні місця у „рейтингу“. Багато інтернет-активістів було убито у 2011 році, передусім у Бахрейні, Мексиці, Індії, а також у Сирії.

Китай – "профі" інтернет-цензури

Китай лідирує ще й через найбільші інвестиції у ноу-хау для контролю мережі, переконаний Матіас Шпількамп. „Китайці вміють заблоковувати доступ до конкретних веб-сайтів, а також можуть перешкоджати пошуковим машинам видавати результати на конкретні запити. Вони також можуть сповільнювати швидкість інтернету, або й взагалі відмикати його“. Однак повністю позбавляти країну мережі, так, як це робили під час протестів у Єгипті 2011 року, потреби немає. Якщо в Китаї раптом вибухнуть протести, інтернет працюватиме нестільки повільно, що навіть фото та відео не можна буде завантажити. А це вже вищий пілотаж контролю та цензури. Багато інших країн до такої "віртуозності" ще не дійшли.

Як приклад – чимало країн Африки. Хоч їх і немає у списку „ворогів інтернету“, це не означає, що у них все гаразд. Приміром, Зімбабве намагається впровадити обмеження в інтернеті. Однак багатьом урядам, вважає Шпількамп, ще не скоро вдасться опанувати контроль в мережі, адже „вони просто не достньо кваліфіковані“.

„Країни під наглядом“

Зімбабве випадає зі списку так само, як і багато інших країн. Шпількамп наголошує, що цей перелік – неповний. Адже за кожною окремою країною спостерігати неможливо. „Ми б дуже раділи, якби могли зробити цей список повнішим, але вся справа у ресурсах“.

Щоб не випустити з поля зору інші важливі країни, „Репортери без кордонів“ оприлюднили ще один список - „країни під наглядом“. Цього року це 14 держав: Австралія, Єгипет, Франція, Індія, Казахстан, Малайзія, Росія, Південна Корея, Шрі-Ланка, Таїланд, Туніс, Туреччина і Об'єднані Арабські Емірати. Якщо ж якісь країни відсутні в обох списках, це зовсім не означає, що у них немає приводу для хвилювання. У полі зору організації перебувають також західні демократії. Передусім через обмеження у зв'язку із загрозою дитячої порнографії чи порушенням авторських прав. Однак є й позитив: Венесуелу та Лівію викреслили зі списку. У Лівії зараз немає уряду, який контролював би мережу, а у Венесуелі доступ до інтернету просто став вільнішим.

Технології контрою – із Заходу та Китаю

Більшість техніки для цензурування мережі надходить з Китаю, розповідає Матіас Шпількамп. Однак про шляхи її поширення відомо небагато. До цього задіяні також американські, французькі та німецькі фірми. „Те, що „Siemens“ постачав техніку для контролю SMS-повідомлень в Ірані, підлягало жорсткій критиці“. Тим часом в Європі та Америці вимагають обмежити експорт таких технологій.

Посилення цензури врешті може призвести до того, що „world wide web“ із всесвітньої павутини перетворитсься на купку регіональних мереж. „У користувачів виникатиме ілюзія, що вони „розгулюють“ інтернетом. Насправді, це буде добре контрольований "інтранет„, - вважає Шпількамп.

Автори: Андреа Люґ/Христина Бондарєва
Редактор: Євген Тейзе