Реінтеграція окупованих територій: брак державної стратегії

От уже майже півтора року в Україні працює міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Одним з головних досягнень відомства, що було створено навесні 2016 року, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука вважає розробку плану заходів для реінтеграції Донбасу. Проте досі це чи не єдиний документ, розроблений міністерством і ухвалений урядом. Громадські активісти критикують, зокрема, й те, що подібний план заходів щодо анексованого Росією українського півострову досі залишається в статусі проекту.

Георгій Тука у розмові з DW пояснив, що поки що робота в кримському напрямку здебільшого складається з моніторингу та фіксації порушень на півострові. "Усі зафіксовані факти порушень у Криму міністерство передає прокуратурі АРК, МЗС та іншим відповідним установам", - каже Тука. На його думку, за минулий рік міністерство суттєво просунулось у створенні повноцінної державної політики щодо окупованих територій.

Але й заступник міністра не до кінця задоволений результатами роботи: "Не всі плани виконано. І найголовнішою перепоною цьому я вважаю нерозуміння та опір з боку інших міністерств. Але ми бодаємось!" - прокоментував Тука.

Великі сподівання, обмежені можливості

Під час створення міністерства на цю установу покладали великі сподівання. Очікувалося, що відомство стане органом, яке формуватиме та реалізовуватиме державну політику щодо тимчасово окупованих територій України. А кінцевою метою його діяльності має бути власне реінтеграція зазначених територій в єдиний простір України. "У нас були великі сподівання щодо МТОТ, а в підсумку вийшла чергова бюрократична установа", - каже Олександра Дворецька, директорка фонду "СхідSOS".

Нове міністерство створили шляхом злиттям Державного агентства з питань відновлення Донбасу та Державної служби з питань АР Крим. Як повідомляється, майже весь 2017 рік пішов на організацію роботи новоствореної установи - формування підрозділів, штату та регіональної мережі. Якщо на момент відкриття міністерства в ньому працювало три особи, то нині штат МТОТ сягає 85 працівників. 

Вірогідно реалізацію деяких проектів можна було б прискорити, якби було краще фінансування. Принаймні заступник міністра Георгій Тука скаржиться на обмаль коштів. За даними МТОТ, у 2016 році на його роботу було виділено 10,6 мільйона гривень, у 2017 році бюджет становив вже 25,2 мільйона гривень, на 2018-й рік передбачено 26,6 мільйона гривень. На думку Туки, така ситуація обмежує можливості міністерства. 

"Є низка заходів, але власне плану дій нема"

З міністерством з питань окупованих територій у консультативному режимі співпрацює низка громадських організацій, що надають допомогу постраждалим від конфлікту на Донбасі та анексії Криму. Найактивнішими серед них є "СхідSOS" та "КримSOS".

За словами Таміли Ташевої, засновниці ініціативи "КримSOS", громадські організації ще від самого початку російської агресії виступали за створення профільного міністерства. "Міністерство - це добре, однак зараз ми вже бачимо, що без визначеної державної стратегії у нього нема шансів на втілення своїх завдань у життя", - розповіла Ташева в розмові з DW.

На ці ж проблеми вказує й Олександра Дворецька: "Нещодавно прийнятий план заходів щодо реінтеграції Донбасу - як діагноз усьому, що відбувається. Є низка заходів, а власне плану дій нема. Адже ж, важливий не сам перелік потрібних кроків, а чіткий план, де вказано, хто, що і коли має конкретно виконувати".

Але якщо стосовно Донбасу вже існує хоча б хоч якийсь "план заходів", то відносно Криму поки що навіть цього немає. За словами Таміли Ташевої, після тривалих обговорень з урядовцями був розроблений робочий проект плану заходів щодо Криму, який ще навесні поточного року передали до інших міністерств. "І ось уже понад півроку документ блукає коридорами урядових кабінетів", - каже Ташева.

На її думку, відсутність будь-якої стратегії щодо Криму зумовлена відсутністю політичної волі. "Це не рівень міністерства, це рівень прем'єр-міністра та президента. Треба чітко визначитись куди ми рухаємось: будуємо мур, просто повертаємо територію чи повертаємо територію разом з людьми", - наголошує засновниця "КримSOS".

Різність бачення всередині уряду

Громадські активісти звертають увагу на різне бачення майбутньої стратегії реінтеграції тимчасово окупованих територій у МТОТ та в уряді. Така постійна розбалансованість у поглядах блокує результативність міністерства, вважає Таміла Ташева з "КримSOS". "Наприклад, у мінсоцполітики вважають, що робити соцвиплати жителям окупованих територій не можна та вважають це спонсоруванням тероризму, у профільному міністерстві ж виступають за поновлення виплат і так далі", - пояснює засновниця "КримSOS". 

Окрім відсутності плану дій та браку ефективної співпраці з іншими міністерствами, Олександра Дворецька говорить і про недостатнє представництво новоствореного міністерства в безпосередній близькості до непідконтрольних українському уряду територій.  "Міністерство має всього три свої представника у Луганській області, два - у Херсонській та три у Донецькій", - констатують у "СхідSOS".

Чи не єдиним практичним здобутком міністерства цьогоріч, на думку Дворецької, стало відкриття "гарячої лінії", на яку можуть звертатись за консультаціями громадяни. Також з позитивних підсумків року в громадських організаціях відзначають налагоджену з боку міністерства комунікацію з міжнародними фондами.