Ринок електроенергії в Україні: монополісти за заваді реформ

Ухвалення Верховною Радою в четвер, 13 квітня, нового закону "Про ринок електроенергії" підтримали в представництві ЄС в Україні. Там вважають документ "важливим кроком на шляху до конкурентного і відкритого ринку електроенергії в Україні". Адже він, кажуть у представництві, має наблизити український енергетичний ринок того, як такі ринки працюють в Європі.

Автори закону обіцяють, що нова модель ринку електроенергії в країні враховуватиме норми третього енергетичного пакету ЄС у питанні розділення компаній за напрямками розподілу та передачі електроенергії, а також дозволить ліквідувати перехресне субсидування та забезпечити конкуренцію у галузі. DW спробувала розібратися, які переваги та ризики для українських споживачів принесе новий закон.

Необхідне рішення

Опитані DW експерти вважають ухвалення документу в цілому правильним кроком. Перш за все, це пов’язано із ситуацією правової невизначеності, в яку галузь потрапила після ухвалення восени 2013 року закону "Про основи функціонування ринку електроенергії України". За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, попередній закон просто не виконувався українською владою, тож ситуація вимагала термінового перезавантаження. Тому новий законопроект був просто необхідним, аби вийти із глухого кута. Із цим погоджується і керівник сектору "Енергетика" Офісу ефективного регулювання Олексій Оржель. На його думку, без цього закону Україні загрожував би колапс платежів на ринку електроенергії.

В разі, якщо цей закон буде належним чином імплементований, він дійсно відкриє споживачам можливість обирати, у кого та коли купувати електроенергію, та приставати зрештою на найбільш вигідні пропозиції на ринку, вважає колишній член Національної комісії регулювання енергетики та комунальних послуг Андрій Герус. Щоправда, Харченко каже, що наслідки від вільного ринку електроенергії споживачі відчують не раніше, ніж через п’ять років. На думку ж Оржеля, прихід на український ринок електроенергії нових гравців може забрати і більше часу. Декілька років знадобиться інвесторам лише для того, аби пересвідчитись, що нові правила стабільно працюють, ще кілька - піде на реалізацію проектів. "Але це сценарій за умови дуже позитивного розвитку подій", - додає скепсису експерт.

Якщо все піде не за планом

Аби найкращий із можливих сценаріїв мав змогу реалізуватися, експерти називають цілу низку передумов. За словами Геруса, в української влади є тепер два роки перехідного періоду, щоб їх забезпечити. "Треба запустити імпорт електроенергії, приватизувати "Центренерго" та корпоратизувати "Енергоатом", - розповідає він. Харченко додає, що перехід до повноцінного ринку не буде можливий без монетизації пільг та субсидій.

Також загрозливим є питання вже наявних заборгованостей перед виробниками електроенергії. За даними Всеукраїнської енергетичної асамблеї, станом на вересень минулого року борг державного підприємства "Енергоринок" перед енергогенеруючими компаніями складав 29 мільярдів гривень. Харченко впевнений, що без вирішення цієї проблеми, яке, на його думку, потребуватиме ухвалення окремого закону, ніякого переходу до ринку не відбудеться.

Загроза від монополізації ринку

Не меншою проблемою Оржель називає і сьогоднішню монополізацію ринку електроенергії. Зараз в руках відомих своїм ручним керуванням державних компаній - "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго" - перебуває близько 70 відсотків всього ринку, каже експерт. А 70 відсотків сегменту ТЕС, що й буде визначати ціну на ринку завдяки використанню цих потужностей у пікові проміжки споживання, належить одній приватній компанії - ДТЕК українського олігарха Ріната Ахметова.

Виграти від такої ситуації завдяки прямим контрактам із продавцями зможуть лише великі промислові споживачі, побоюється Герус. А ось для населення ціна електроенергії може вирости приблизно в два або три рази, а для бюджетних установ та середнього бізнесу, можливо, - в півтора чи два рази, прогнозує експерт. За його словами, лібералізація ринку електроенергії без зростання ціни відбутися не може, але різниця між ринковою ціною для різних ступенів монополізації ринку завжди буде різна. "Чим більше конкуренції на ринку, тим нижча ціна та вища якість", - пояснює Герус.

Вічна проблема корупції

На думку Харченка, проблемою в українських умовах є не сам факт монополізації ринку. У Франції, за словами експерта, в руках держави також сконцентровано близько 70 відсотків генерації електроенергії. "Але там ніхто не говорить про монополію, адже головною загрозою є корупція та непрофесійність", - пояснює Харченко. Саме вони, на його думку, можуть призвести до ситуації, коли новий закон в Україні будуть використовувати у чиїхось конкретних інтересах, або не будуть імплементовувати його взагалі. Як негативний приклад експерт наводить ситуацію іззаконом про ринок газу в Україні, виконання якого, каже він, повністю блокується на рівні уряду. Тому Харченко, як і інші експерти, не виключає, що ухвалений на цьому тижні документ повторить невтішну долю свого попередника.