Розбиті мрії Литви про енергетичну незалежність

Польща, Латвія, Литва і Естонія – цілих чотири країни мала б забезпечувати струмом нова атомна електростанція. Особливо Литва покладала великі надії на спорудження АЕС. Адже після того, як на вимогу ЄС литовці закрили їхню єдину АЕС в Ігналіні, що було передумовою вступу країни до Євросоюзу, ціни на електроенергію у Литві значно зросли. Перехід на електроенергію теплових електростанцій, що застосовують газ та нафту, не приніс полегшення, особливо зважаючи на часом непрості відносини з Росією, яка є головним постачальником цих енергоносіїв.

Результати тендера на будівництво нової атомної станції на місці Ігналінської АЕС мали оголосити до кінця 2010 року. Проте у п’ятницю (3 грудня) заступник міністра енергетики Литви Роман Сведас повідомив у Вільнюсі, що єдиний претендент, південнокорейський концерн KEPCO (Korea Electric Power Corporation) несподівано для всіх відкликав свою заявку. Навіть особисте звернення прем’єр-міністра Литви до президента Південної Кореї з проханням переглянути рішення не допомогло. На запитання преси щодо можливого впливу Росії на рішення KEPCO Сведас відповідати відмовився.

Литовці поки не здаються

«Ми можемо лише жалкувати, що корейська компанія, KEPCO, яка подала фінансово привабливу пропозицію, вибула з тендеру з невідомих причин», - у свою чергу відзначив прем’єр-міністр Андріус Кубіліус. На його думку, це водночас відкриває шлях для переговорів напряму з усіма іншими можливими інвесторами на рівних умовах. Щоправда, окрім KEPCO, будівництвом АЕС досі цікавився лише один незначний інвестор, чию заявку було відхилено.

Литовська опозиція вже відреагувала вимогою відправити у відставку міністра енергетики Литви Арвідаса Сякмокаса. Зокрема лідер соціальних демократів Алгірдас Буткевічіус пригрозив оголосити у парламенті вотум недовіри міністру, якщо той сам не складе повноваження.

Росія на крок попереду

Тим часом Росія успішно затвердила план будівництва нової АЕС в Калінінградській області. Будівництво, у якому вперше беруть участь іноземні компанії, росіяни планують завершити до 2016-2018 року.

Свого часу Литва відмовилася долучитися до російського проекту, сподіваючись збудувати нову Ігналінську АЕС до 2015 року. Утім, через деякі протиріччя з країнами-партнерами, термін здачі було перенесено на 2018-2020 роки.

Попри нову перепону заступник литовського міністра енергетики Роман Сведас переконаний: «Все ж я вірю, що 2020 рік – реалістичний строк для будівництва нової станції». У неділю прем’єр-міністр Литви Кубіліус та його колеги з Латвії та Естонії вирушать на переговори до Польщі.

Необхідна для будівництва нової АЕС сума становить від чотирьох до шести мільярдів євро. Потенційному інвесторові обіцяють 50 відсотків плюс одну акцію АЕС.

Тетяна Бондаренко / dpa, afp, reuters

Редактор: Леся Юрченко