Російська фінансова допомога

Україна сьогодні переживає не тільки політичну, а й серйозну економічну кризу. Наприкінці минулого року російський президент Володимир Путін оголосив про те, що Росія надасть Україні знижку на газ і купить українські єврооблігації на суму у 15 мільярдів доларів. Досі Києву вже перерахували перший транш на три мільярди. Про намір надати фінансову підтримку Києву заявили і в Євросоюзі. Директор Інституту економіки РАН Руслан Грінберг в інтерв'ю DW поділився своїми міркуваннями про те, на яких умовах надається допомога Києву і чим вона обернеться для всіх сторін.

DW: Чи підтримуєте Ви ухвалене торік рішення Росії придбати українські євробонди на 15 мільярдів доларів?

Руслан Грінберг: Підтримую, хоча логіку російської влади зрозуміти не просто. Ще нещодавно ми спостерігали політику батога і навіть шантажу, а тепер вона різко змінилася. Я був проти тієї політики, тому що вона контрпродуктивна, не кажучи вже про те, що українці - наші сусіди і просто рідні люди. При цьому вони не позбавлені гордості, тому з ними не можна розмовляти так, як це часто дозволяють собі російські політичні діячі.

Насправді очевидно, що зараз відбувається геополітична битва за Україну. І обидві сторони – що Європа, що Росія – поводять себе не завжди коректно. Вважаю, що потрібно було б згадати ідею Михайла Горбачова про загальноєвропейський дім. Із неї й варто було б виходити.

Чи ризикує Москва, надаючи фінансову допомогу Києву?

Ризиків я поки не бачу. Треба розпочати з того, що 15 мільярдів ще не видані. Надали тільки 3 мільярди, плюс знижено ціну на газ. Але всі чудово розуміють, що ціну у будь-який момент можна підняти, а нові транші не переказувати.

Від чого це залежатиме? Від того, наскільки активно Україна здійснюватиме "структурні зміни", про які на саміті ЄС-Росія заявив президент Путін? Якщо так, що означає словосполучення "структурні зміни"?

Це незрозумілий вислів. Коли країні дають гроші, її завжди приписують проведення структурних реформ. Така стандартна практика Міжнародного валютного фонду (МВФ). Це означає: не проїдайте ці гроші, проведіть приватизацію, обмежте інфляцію - коротко кажучи, живіть відповідно до доходів. Що має на увазі російська влада, не дуже зрозуміло. Думаю, тут закладений трохи інший зміст – любіть нас, не заважайте нашому капіталу і так далі. Це такий легкий натиск.

До речі, про російський капітал і співробітництво. Путін сказав доволі конкретну річ – він фактично закликав Україну продовжити політику кооперації з російською промисловістю. Я вважаю, що глобально це правильний напрям, оскільки останнім часом і для Росії, і для України серйозною проблемою є стрімка примітивізація економіки. Нині ж обидві сторони отримали шанс призупинити цю примітивізацію та створити єдину промислову політику.

А до вступу в Митний союз така кооперація може привести?

Виключено. Україна не вступатиме в Митний союз. Більшість її громадян і переважна кількість політиків прагнуть в Європу. Звісно, можливо, що в Європейський Союз вони також не потраплять, але при цьому очевидно, що орієнтовані вони на європейські стандарти – я маю на увазі перш за все стандарти демократії і законності.

Представники фінансових інститутів ЄС останнім часом кажуть, що Європа також готова допомагати Україні грошима. Чиї умови будуть м’якшими – європейські чи російські?

Грошей у Європи зараз не так багато. Умови надання допомоги поки що не озвучені, але думаю, що вони будуть стандартними, а сума великою не буде. Непоганою допомогою могла б бути відстрочка виплати 9 мільярдів доларів боргу, який Україна повинна сплатити в цьому році.

А чи можна оцінити загальний масштаб економічного лиха в Україні?Скільки грошей їй потрібно, щоб впоратися з фінансовими проблемами й уникнути дефолту?

Масштаб лиха не має особливого значення. Стільки, скільки потрібно, все одно ніхто не дасть. Головне, щоб політичні еліти в Києві швидше дійшли консенсусу. Від цього залежить і стабільність в економіці. Щодо дефолту, то його, швидше за все, не буде, оскільки міжнародне співтовариство в ньому не зацікавлене. Припустімо, дефолт станеться в наступний вівторок, що тоді робити у середу? У середу іншим країнам доведеться надавати Україні нову допомогу.