Саміт Україна-ЄС: формальність чи іспит на реформи?

Саміти "України - Європейський Союз" втратили особливе значення з активізацією відносин між двома сторонами, спричиненою підготовкою та підписанням Угоди про асоціацію. Тому проведення 17-го саміту у понеділок, 27 квітня, стане, радше, зручною нагодою обговорити нагальні важливі питання відносин між Києвом та Брюсселем. А от очікувати важливих рішень не варто, застерігають експерти.

Раніше важливу роль подібних самітів визначала низька інтенсивність взаємин, каже експертка берлінського фонду "Наука і політика" Сюзан Стюарт. "У минулому саміти Україна-ЄС були нагодою поглянути на відносини між ЄС та Україною, уявити Україну всередині Євросоюзу, подивитися, як іде співпраця, що ще можна зробити", - згадує співрозмовниця DW. Натомість нині Україна і так перебуває в центрі уваги мас-медіа та політиків у ЄС, іде активна комунікація, відбувається багато візитів. "Цей саміт має тепер інше значення - це лише одна цеглинка серед багатьох", - вважає Стюарт.

З нею погоджується і старший аналітик Центру досліджень європейської політики Стівен Блокманс. "Я не очікую жодних важливих рішень, але чекаю на відвертий обмін пропозиціями та ідеями", - сказав він у коментарі DW.

Євросоюз хоче спершу говорити про реформи…

Плану саміту як такого немає - на сайті Євросоюзу наводяться лише "основні моменти порядку денного". Оскільки це перший такий захід після підписання Угоди про асоціацію, то у центрі уваги, очевидно, перебуватиме стан її імплементації. І, за інформацією Блокманса, на саміті має бути представлено широкий документ про неї та стан реформ в Україні.

На саміті також планують обговорити прогрес в реалізації політичних та економічних реформ і фінансову та іншу допомогу з боку ЄС Україні, йдеться на сайті Євросоюзу. Нагадаємо, що 16 березня було ухвалено Порядок денний асоціації, відповідно до якого Київ у короткостроковій перспективі мав дати старт конституційній реформі, показати прогрес у боротьбі з корупцією, виробити стратегію судової реформи, гармонізувати виборче законодавство, зменшити тягар для бізнесу. До того ж ЄС чекає на прогрес у реформуванні системи державного управління, держзакупівель, системи оподаткування та енергетичного сектору.

Тож Києву є про що звітувати з окремих позицій цього переліку. Однак, за словами Стівена Блокманса, критичних висловлювань у комюніке за підсумками саміту не варто очікувати. "Це ж політичний саміт. Очевидно, ми отримаємо комюніке, достатньо позитивне, яке підтримуватиме початкові реформи", - переконаний брюссельський експерт. Він визнає, що Україні є про що доповісти, наприклад, про гучні затримання корупціонерів. "Чи цього достатньо? Ще зарано робити висновки про ефективність цих дій. Але ЄС, напевно, вітатиме такі кроки", - додає Блокманс.

…і вже тоді про гроші

Сюзан Стюарт також вважає, що попри певний скепсис у Брюсселі щодо готовності України до проведення реформ, їх навряд чи поставлять під сумнів. "Я думаю, ЄС ще раз підтвердить, наскільки важливо виконувати порядок денний та виконувати свої зобов’язання", - говорить експертка. Адже від виконання зобов’язань залежить, чи продовжуватимуть надходити гроші від Євросоюзу та МВФ.

Кошти Україна може отримати і від донорів, конференція для яких відбудеться наступного дня після саміту. "Конференція на початковому етапі дійсно планувалася як донорська, але у зв’язку з прийняттям ЄС та МВФ рішень по виділенню Україні фінансування вона зазнала змін", - заявила заступниця голови МЗС України Олена Зеркаль. Тому, за словами чиновниці, які наводить "Укрінформ", конференцію буде присвячено і представленню прогресу у реформах.

Утім щодо самого саміту, то Сюзан Стюарт не думає, що на ньому йтиметься про можливість виділення додаткової фінансової допомоги Україні. Нагадаємо, що у березні Євросоюз ухвалив виділення Україні 1,8 мільярда євро третього пакету макрофінансової допомоги, проте для їх отримання ще необхідне прийняття Меморандуму про порозуміння.

Розбіжності у порядку денному

У ЄС заявили про те, що одним з центральних питань саміту стане й реалізація мінських домовленостей. Водночас речник українського МЗС Євген Перебийніс пояснив, що "особлива увага приділятиметься проблематиці безпеки та оборони на тлі російської агресії проти України". Про мінські угоди українські чиновники не згадують. Також МЗС України не відповіло на запит DW про те, чи збирається Київ порушувати питання про миротворчу місію ЄС. На думку опитаних експертів, президент України Петро Порошенко може поставити таке питання, проте серед держав-членів Євросоюзу відповідна політична воля відсутня. До того ж, рішення про миротворчий контингент може ухвалювати лише Європейська рада.

Як заявили у прес-службі Євросоюзу, оскільки саміт відбуватиметься в Києві, то за порядок денний відповідає українська сторона. Утім, станом на вечір п’ятниці, 24 квітня, офіційного порядку денного ще не було, повідомили у прес-службі ЄС. А також додали, що ЄС опублікував ті питання, які вважає найголовнішими для обговорення, що не перешкоджає розгляду інших тем. За словами Перебийноса, планується обговорити і лібералізацію візового режиму, а Зеркаль повідомила, що обговорюватиметься і "питання української перспективи в плані розширення Європейського Союзу". В Брюсселі ж про ці питання не згадують.

Євросоюз на заході представлятимуть президент Європейської ради Дональд Туск, глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та комісар із розширення Йоганнес Ган. Українську делегацію очолюватиме президент Порошенко. Нинішній саміт стане підготовчим до саміту Східного партнерства, запланованого на 21-22 травня у Ризі.