Санкції ЄС через Крим: для годиться чи важливий сигнал?

Майже за два місяці після виборів президента Росії Євросоюз відреагував практичними заходами на проведення Москвою голосування і в Криму. Якщо раніше Брюссель обмежувався невизнанням виборів на території анексованого півострова, то тепер запровадив санкції проти тих, хто організовував там голосування під час переобрання Володимира Путіна.

У понеділок, 14 травня, міністри ЄС запровадили санкції щодо п'ятьох осіб, які "обіймають відповідальні посади у виборчих комісіях Криму та Севастополя". З цього ж дня їм заборонено в'їзд до Євросоюзу, а їхні активи там будуть заморожені. Утім, невідомо, чи є у цих людей в ЄС хоч якісь активи. Адже мова йде про заступницю голови виборчої комісії Криму Інну Гузєєву, секретарку цієї комісії Наталію Безрученко, голову виборчої комісії Севастополя Олександра Пєтухова, його заступника Мирослава Погорєлова та секретарку комісії Анастасію Капранову.

П'ять замість 140

Після анексії Криму Росія провела на півострові голосування до Державної думи у вересні 2016 року, місцеві вибори рік потому, а також вибори президента РФ 18 березня 2018-го. Євросоюз послідовно не визнавав ці голосування, а також їхні результати. На практиці це означало наступне: 2016 року до санкційного списку потрапили п'ять депутатів, обраних від Криму, а також один - від Севастополя. Там вони склали компанію внесеним до нього раніше Михайлу Шеремету та Наталії Поклонській. Таким чином, усі вісім депутатів, які пройшли до Держдуми РФ від Криму та Севастополя як за партійними списками, так і в одномандатних округах, до ЄС їздити не можуть. 2017 року до них приєднався і "губернатор Севастополя" Дмитро Овсянников.

Утім, на виборах президента РФ ситуація інша: ереможець на них один - Володимир Путін, і голосували за нього як у Криму, так і в усій Росії. Про запровадження санкцій стосовно причетних до організації виборів у Криму просила Україна. Раніше Київ передав відповідний список зі 140 імен. Для порівняння, зараз в усьому списку обмежувальних заходів ЄС, запроваджених за підривання територіальної цілісності та суверенітету України, перебувають 155 фізосіб та 38 організацій і компаній.

Першим на побажання Києва відреагував Парламентський комітет асоціації Україна-ЄС. 19 квітня депутати Європарламенту та Верховної Ради у своїй заяві закликали запровадити такі додаткові санкції.

Україна поки в процесі ухвалення аналогічних заходів. Так, 2 травня Рада національної безпеки та оборони (РНБО) України підтримала запровадження санкцій щодо юридичних та фізичних осіб, які, зокрема, причетні "до підготовки та проведення незаконного голосування в окупованому Криму (...), представників російської окупаційної адміністрації в Криму". Вводить у дію ці санкції президент України. Поки ж на його сайті відповідного указу немає. Тож і список осіб, яких стосуватимуться обмежувальні заходи, поки не опубліковано.

"Краще, ніж нічого"

Експертка брюссельського аналітичного центру EPC Аманда Пол вважає запровадження нових санкцій позитивним кроком: "Це дуже символічно та важливо, бо укотре надсилає сигнал: ЄС не визнає незаконну анексію та окупацію Криму Росією".

Звісно, ці санкції не змінять політику Москви щодо Криму і це розуміють в Брюсселі, зазначила Пол. Але якщо Євросоюз припинить реагувати на проведення виборів у анексованому Криму, то такий розвиток подій буде "жахливим", вважає вона. "Важливо, що ЄС продовжує реагувати на такі події. Це все ж надсилає чіткий сигнал Росії, що ЄС не визнає анексію Криму, що Крим належить Україні", - пояснила експертка.

Стосовно кількості осіб, які потрапили під санкції, то Аманда Пол нагадує, що не завжди просто досягти згоди між 28 державами-членами. Зрештою, п'ять осіб - це "краще, ніж нічого". "ЄС поставив галочку та зробив щось символічне", - підсумовує Пол.