Журналістська відзнака
8 березня 2013 р.
Премія імені Ґерда Буцеріуса щороку вручається п’ятьом журналістам з країн Східної Європи фондом авторитетного німецького часопису ZEIT. Цього року серед лауреатів - журналіст "Української правди" Сергій Лещенко. Журі назвало Лещенка одним з найкращих інвестигативних журналістів України, який своїми розслідуваннями протистоїть "свавіллю і жадібності можновладців". "Про що би не писав Лещенко - про корупцію при проведенні державних закупівель чи про майнові питання навколо резиденції президента - він завжди працює неупереджено і ґрунтовно", - йдеться у повідомленні журі конкурсу. Deutsche Welle поспілкувалася із Сергієм Лещенком про інвестигативну журналістику в Україні.
Deutsche Welle: Сергію, прийміть привітання із відзнакою! Журі звернуло особливу увагу на те, що Ви своєю роботою протистоїте свавіллю і жадібності українських можновладців. Що Ви самі вважаєте найбільш кричущими проявами цих явищ?
Сергій Лещенко: Боюся бути неоригінальним, але я сказав би, що найбільш кричущим є "Межигір'я". Резиденція Віктора Януковича - це немов відображення президента у дзеркалі, це квінтесенція його образу як політика і як людини. Дуже показово, як було здійснено відчуження цієї землі, як приховувалися документи, як все оформляли на підставних осіб – це дуже характеризує українські реалії. Все, що там будується, вражає своїми масштабами і ненаситністю господаря "Межигір'я". Вся ця розкіш нормальній людині не потрібна і не вписується у межі здорового глузду. Я би сказав навіть, що сам Янукович є нічим іншим, як "Межигір'ям" в мініатюрі.
Ви пишете про "Межигір'я" з 2009 року. Як Вам вдається не випускати з уваги цю тему такий тривалий час, адже інформації про президентську резиденцію ніде немає?
Просто вражає, який панічний страх викликають у всіх чиновників запитання про "Межигір'я". Прес-секретар президента Дарія Чепак постійно "відфутболює" мої запити на інші відомства, де на них відповідають відписками. Ми з колегами вже тривалий час намагаємося отримати від офіційних органів інформацію про вартість земельної ділянки "Межигір'я". Ми вже програли всі судові інстанції в Україні і подали позов до Європейського суду з прав людини. Цю ділянку Віктор Янукович придбав 2010 року, коли став президентом.
Як змінилося "Межигір'я" за роки президентства Януковича?
Коли "Межигір'я" було в державній власності, там було лише декілька старих дач, в яких проживали державні діячі ще з радянських часів. Потім резиденцію вивели з державної власності і почали будувати там персональний рай для Віктора Януковича. Там вже збудований 5-поверховий палац "Хонка", там з'явилося велике поле для гольфу, кінний клуб з критим манежем, там збудували вертолітний майданчик з ангаром. Я лише нагадаю, що аналогічний об’єкт збудували напередодні "Євро-2012" у Каневі, він коштував бюджету 80 мільйонів гривень. Крім того, для літнього відпочинку президента на березі водосховища з'явився дебаркадер, а також яхт-клуб. У "Межигір'ї" є комплекс теплиць і свій зоопарк, є свій гараж на 70 автомобілів, підземний тир, боулінг, криті тенісні корти, спа-комплекс. Все це будівництво активізувалося одразу після того, як Янукович став президентом. Він вичікував, не будучи впевненим, що в разі поразки на президентських виборах зможе залишити за собою "Межигір'я".
Ви гадаєте, що Віктор Янукович боїться втратити "Межигір'я" разом із владою?
Мені здається очевидним, що хто би не став президентом від опозиції, в його передвиборчій програмі буде місце такому пункту, як "конфіскація "Межигір'я" як незаконно отриманого майна, а також як речового доказу у кримінальній справі про корупцію. На це вже існує суспільний запит, справа зайшла надто далеко.
Ви не намагалися підрахувати, скільки вже вкладено у розбудову "Межигір'я"?
Це надзвичайно складно, адже інформація повністю закрита. Єдині цифри, які вдалося знайти, – 1,3 мільярда гривень. Ця цифра міститься в австрійських документах, якими частина власності на території "Межигір'я" переоформлюється з однієї підставної структури на іншу. Йдеться про вартість палацу "Хонка" і низки пов’язаних із ним об’єктів інфраструктури відпочинку.
А як змінилася країна за роки, поки розбудовується "Межигір'я"? Зокрема, що змінилося в роботі журналістів?
В Україні відбувається тотальне "покращення". А журналістика деградує. Ми мали шанс стати країною, яка вирветься з пострадянського минулого і стати на європейський шлях, стати країною з розвиненою свободою слова. Замість цього ми наслідуємо російський, білоруський і навіть середньоазійський приклад. Взяти хоча би такий кричущий приклад, як спроба ухвалити закон про наклеп. Альтернативна думка про владу нині має місце лише в інтернеті, у "Фейсбуці". Однак і це вже немало. Те, як проголосував на останніх парламентських виборах Київ, показало, наскільки велику роль можуть відігравати канали інформації, альтернативні телебаченню, яке контролюється олігархами.