1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Сліди російських спецслужб в Україні

Ігор Бурдига
6 грудня 2019 р.

Через резонансне вбивство Зелімхана Хангошвілі Німеччина висилає двох російських дипломатів. В Україні ж пік замовних убивств, у яких вбачали "руку Кремля" припав на 2017 рік. DW нагадує, що сталося з розслідуваннями.

https://p.dw.com/p/3ULe4
Symbolbild Kriminalität Mord
Фото: Fotolia

Мігранти з Північного Кавказу - колишні бойовики та жертви політичного переслідування - так само не почувають себе в безпеці в Києві, як і в Берліні.

Чеченський слід

1 червня 2017 року швидка везла київськими вулицями двох чеченських чоловіків з вогнепальними пораненнями. Одним з них був Адам Осмаєв - командир добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва, який воював на боці сил АТО, раніше підозрюваний у двох замахах на президента Володимира Путіна. Інший представився кореспондентом французької газети Le Monde Алексом Вернером, проте мав паспорт на ім'я одесита Олександра Дакара.

Вбивство Амнії Окуєвої українська поліція розцінює як замовне, а в СБУ не виключають, що у цьому злочині є "російський слід" (архівне фото)
Вбивство Амнії Окуєвої українська поліція розцінює як замовне, а в СБУ не виключають, що у цьому злочині є "російський слід" (архівне фото)Фото: Reuters

Дружина Осмаєва, відома волонтерка Амніа Окуєва, яка була свідком подій чи не одразу ж заявила: Вернер-Дакар - підісланий російськими спецслужбами кілер. Кілька тижнів він нібито виманював подружжя на інтерв'ю, а під час останньої зустрічі вистрелив у чеченського командира. У відповідь його підстрелила Окуєва.

Обоє чоловіків вижили в тій перестрілці. Вернера-Дакара пізніше затримали за спробу вбивства. Сам він воліє представлятися Артуром Крінарі й називає себе "перемовником у конфліктах" із зв'язками в кримінальному світі. Відомо, що в 2008 році Крінарі добровільно розповідав віденській поліції про свій візит до чеченського політемігранта Умара Ісраілова. Ісраілову Крінарі нібито передавав вимогу "правої руки" Рамзана Кадирова, Тимура Даудова (нині - голова парламенту Чечні), забрати свій позов з Європейського суду з прав людини про тортури в чеченській в’язниці. За півроку політемігранта вбили.

У розмові з виданням "Настоящее время" Крінарі заперечував роботу на Кремль і Кадирова і запевняв, що обговорював з Акуєвою і Осмаєвим фінасові питання - йшлося начебто про нестачу коштів, які мали йти на фінансування чеченських добровольчих формувань. Він заперечує навіть, що стріляв в Осмаєва - за його версією, першою у нього вистрілила Окуєва, вона ж потім поранила й чоловіка, щоб імітувати замах. В обвинувальному акті, який розглядає Подільський суд Києва, йдеться про те, що спробу вбивства Крінарі вчинив з "особистих мотивів". Ще один замах на Осмаєва та Окуєва стався за п'ять місяців - їх авто розстріляли на сільській дорозі. Аміна Окуєва загинула. Осмаєв відтоді майже не спілкується зі ЗМІ.

Вбивство Вороненкова

Депутата Держдуми РФ від Комуністичної партії Дениса Вороненкова вбили трьома пострілами в центрі Києва в березні 2017 року. Охоронець Вороненкова встиг підстрелити кілера. Ним виявився український громадянин Павло Паршов, який від поранень помер у лікарні.

На місці вбивства Дениса Вороненкова в Києві, 23 березня 2017 року
На місці вбивства Дениса Вороненкова в Києві, 23 березня 2017 рокуФото: DW/A. Magazova

Вороненков переїхав до Києва за чотири місяці до вбивства разом з дружиною Марією Максаковою і встиг дати свідчення в справі про держзраду президента-втікача Віктора Януковича. Тож слідство вважає, що імовірний замовник - Володимир Тюрін, кримінальний авторитет з Росії і колишній чоловік Максакової - щонайменше погодив замах з російськими спецслужбами. Сам Тюрін причетність до злочину заперечує.

А в жовтні 2019 року змінила свідчення і Максакова. Вона більше не вважає причетним до вбивства свого колишнього чоловіка. Через це Печерський райсуд скасував заочне повідомлення йому про підозру.

Однак прокуратура і досі вважає, що саме Тюрін замовив вбивство харків'янину Юрію Василенко, також пов'язаному з організованою злочинністю, який в свою чергу найняв для виконання правих радикалів Павла Паршова, Ярослава Левенця і Ярослава Тарасенко, а також спортсмена з Харкова Олександра Лося.

Зловити вдалося лише двох останніх, обидва заперечують провину. З жовтня 2018 року їх справу розглядає Шевченківський райсуд Києва. Наприкінці жовтня цього року в бандитській перестрілці в Харкові загинув один зі свідків у справі Володимир Борох, а за місяць - під час суперечки з браконьєрами було вбито адвоката Лося Святослава Пархоменка.

Підриви автомобілів працівників СБУ і ГУР

За тиждень після вбивства Вороненкова в Маріуполі підірвали автомобіль начальника відділу контррозвідки обласного управління СБУ Олександра Хараберюша, а за три місяці в Києві - полковника Головного управління розвідки Максима Шаповала. Вже після їхньої смерті СБУ та ГУР почали говорити про важливу роль обох у протидії російським спецслужбам. Так, Шаповал, зокрема займався і координуванням охорони Вороненкова.

Усе, що залишилось від авто, в якому їхав Максим Шаповал. Фото зроблене 27 червня 2017 року в Києві
Усе, що залишилось від авто, в якому їхав Максим Шаповал. Фото зроблене 27 червня 2017 року в КиєвіФото: Reuters/V. Ogirenko

За вбивство Хараберюша восени 2017 затримали Юлію Просолову - вона дала свідчення, що отримала за це 15 тисяч доларів від співробітника "міністерства держбезпеки ДНР" на ім'я Максим. За рік суд у Маріуполі засудив жінку до 12 років позбавлення волі. У вересні цього року її видали РФ в рамках великого обміну.

Про розкриття вбивства Максима Шаповала СБУ повідомила лише в квітні цього року - тоді після невдалого замаху на ще одного розвідника затримали диверсійну групу. З  сімох затриманих підозрюваних двоє нібито були кадровими офіцерами військової розвідки РФ. 

Втім, ту людину, яка особисто заклала вибухівку під авто Шаповала, заарештувати не вдалось. Українські правоохоронці підозрюють, що це був Олег Шутов, який, за інформацією СБУ, з 2017 керував операціями з Донецька. Українські правоохоронці називають його співробітником "Центру спецоперацій МГБ ДНР". Куратором цього центру нібито є начальник департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ Дмитро Мінаєв. Його СБУ називає замовником вбивств Шаповала і Хараберюша. Директор ФСБ Олександр Бортников заперечує такі обвинувачення.