Коротко про справу Станіслава Краснова

Станіслав Краснов - уродженець Криму, керівник "Цивільного корпусу "Азов", громадської організації, що надає активну волонтерську допомогу полку "Азов" і навіть рекрутує добровольців. У створенні "Цивільного корпусу" в 2014 році брала участь праворадикальна організація "Соціал-націоналістична асамблея". Свою діяльність "Цивільний корпус" здійснює на базі Івано-Франківської обласної громадської організацій "Патріот України" - також організації праворадикального ухилу.

Від затримання до госпіталізації

У ніч на 28 лютого співробітники Служби безпеки України (СБУ) затримали Краснова та оголосили йому про підозру за статтею кримінального кодексу "незаконне зберігання зброї". Як повідомив на одній із прес-конференцій в Києві керівник апарату СБУ Олександр Ткачук, підозрюваного затримали в лісі в Київській області поблизу незаконного сховища зброї. За даними спецслужби, там знайшли пластичну вибухівку в тротиловому еквіваленті приблизно 42 кілограми, бойові гранати та детонатори. Точне місце затримання не називається.

Протримавши Краснова три доби в СІЗО, його відпустили додому. А вже 3 березня Шевченківський районний суд Києва обрав домашній арешт як запобіжний захід для Краснова. Ніби там же СБУ оголосила йому про нові статті підозри: "тероризм" та "державна зрада". Принаймні так стверджує Ткачук, якого цитують українські ЗМІ: "Слідчі оголосили про підозру пану Краснову в скоєнні злочинів, передбачених статтями 258 та 111 (...) Ми оголосили йому про підозру в тих злочинах, про які ми говорили спочатку, - робота на російські спецслужби", - сказав керівник апарату СБУ. Однак, як пише інформагенція "Інтерфакс", слідчому не вдалося вручити підозру особисто Краснову, оскільки в суді він знепритомнів і був госпіталізований.

Сам Краснов всі закиди, висунуті на його адресу, відкидає - в тому числі й стосовно його ймовірної співпраці з російським ГРУ. Він називає "фейком" опубліковані українською спецслужбою аудіозаписи телефонних розмов нібито Краснова з Костянтином Голоскоковим, так званим "комісаром" російського руху "Наші". Натомість Краснов, у свою чергу, закидає СБУ, що його після затримання катували. У суді, коли обирався запобіжний захід, не можна було не помітити синці на його обличчі. В СБУ не приховують, що щодо Краснова довелось застосувати силу. Як стверджує Ткачук, під час затримання Краснов чинив опір, і водночас не було зрозуміло, чи він озброєний.

СБУ перейняло практику міліції

Справа Краснова викликає низку запитань у правозахисників. Так, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров звернув увагу на обмаль інформації в справі Краснова. Він висловив здивування обраним запобіжним заходом, а також тим, що досі так ніхто й не бачив оголошеної усно підозри в письмовому вигляді. "Зазвичай мають пред'явити цю підозру, коли є генеральне провадження. Суд має розглянути й обрати запобіжний захід, - зауважив він у розмові з DW. - Цю підозру ніхто не бачив, вони тільки щось кажуть. Але те, що за тією підозрою, про яку вони (СБУ. - Ред.) говорять, його відпустили під домашній арешт, - це доволі дивно".

Ненормальним Захаров вважає і той факт, що Краснова побили. Побиття при затриманні в СБУ стали досить поширеними "в останні два роки", констатує правозахисник. "Коли СБУ затримувала учасників добровільних батальйонів, учасників АТО, були повідомлення про доволі жахливі побиття, - розповів Захаров. - Це пов'язано з тим, що СБУ, на жаль, перейняла вкрай погану практику міліції, яка саме таким чином намагається отримувати ту інформацію, яка їй потрібна".

У міжнародній правозахисній організації Amnesty International (AI), відповідаючи на запит DW, наголосили, що за наявності видимих пошкоджень має бути проведено розслідування, щоб можна було говорити, чи справді до підозрюваного застосовувалися тортури. Згідно з чинним законодавством, займатись цим мало би Державне бюро розслідувань (ДБР). Але, як зауважила виконавчий директор AI в Україні Тетяна Мазур, поки що все це "лише на папері". "У прокуратури цю функцію забрали, тому нині все в дуже підвішеному стані. Фактично, скаржитися зараз на катування і жорстоке поводження немає куди", - каже правозахисниця.