Студентські гуртожитки в Бонні: від елегантної вілли – до засміченої багатоповерхівки
23 серпня 2011 р.У Бонні, який вважається університетським містом, близько 30 гуртожитків. Більшість із них розташована в центрі міста. Усі вони підпорядковуються не окремим інституціям, а організації Studentenwerk Bonn, яка координує розселення всіх охочих.
Студентський маєток
На відміну від українських гуртожитків, де в кімнату можуть підселяти до шести осіб, тут діє правило: «одна людина – одна кімната». Окрім того, жити тут можуть не лише студенти, але й практиканти різноманітних установ. Щоправда, ціна для них буде трохи вищою і залежатиме від терміну проживання.
«Студенти живуть в гуртожитку від 6 місяців до 4 років, а до того ж сплачують додаткові внески до університету. Практиканти цього не роблять і зазвичай знімають кімнату на 1-6 місяців, тому платять більше», - розповідає Deutsche Welle координатор програми з розселення студентів Івон Хельмс. Втім, ця різниця не є істотною та зазвичай коливається в межах 30-40 євро за місяць.
Мешканці гуртожитку на Нассештрассе, 7 повністю задоволені умовами проживання. Вони знімають кімнати в 4-поверховому будинку кайзерівської доби. У будівлі лише 14 кімнат, вартість яких коливається від 207 до 234 євро на місяць. Парадні двері зачиняються на ключ, а кожному з жителів можна подзвонити у персональний дзвоник. Втім, вони ділять одну ванну на чотири кімнати, а кухня є спільною для всіх. За словами студентів, чистоту підтримувати не важко, адже згідно зі складеним графіком чергувань, кожен мешканець прибирає впродовж тижня.
Зруйнувати, не можна реставрувати
Варто зазначити, що далеко не всім щастить пожити в хорошому будинку. У Танненбуші-1, гуртожитку на околиці міста, ціна кімнати становить 191-197 євро. Там студенти задовольняються набагато гіршими умовами.
«Чистота» німецького житла вразила іноземного студента Хішама Мелука, який приїхав вчитися до Бонна. Він каже, що у його рідному Марокко гуртожитки набагато чистіші, а студенти по черзі прибирають спільні приміщення. «Це Танненбуш, тому потрібно звикати. Це місце є наочним прикладом того, що Німеччина не завжди така чиста та вилизана, як про неї звикли думати. Мій друг був вражений не менще за мене, коли приїхав сюди: «А де ж Німеччина? – дивувався він. – Щось я її взагаді не бачу!».
Найбільш брудним місцем у гуртожитку є кухня: мешканці гуртожитку не мають такої звички, як прибирати за собою хачові упаковки чи залишки їжі. Більш сумлінні з них все ж намагаються прибирати недоїдки: найчастіше їх просто викидають у вікно, оскільки на кухні немає смітника. У кімнатах меблі можуть бути в незадовільному стані, а санвузол не очищений від іржі. Втім, Івон Хельмс зізнається, що адміністрація гуртожитків перестала вкладати гроші в ремонт цієї будівлі, оскільки її планують зносити на початку 2012 року.
«Мешканці Танненбуша-1 отримають листи з повідомленням про знесення гуртожитку. Тоді ми запропонуємо їм нове житло. Звісно, їм не доведеться спати на вулиці. Вони зможуть обирати: або переїхати до іншого гуртожитку, або знімати квартиру», - підсумовує координатор.
Автори: Анна Левицька, Катерина Каплюк
Редактор: Євген Тейзе