Схованка нацистів?

"Стежка до будинку Бормана" - такий напис на дошці жовтими літерами можна побачити у зарослях аргентинських джунглів. Хіба соратник Гітлера Мартін Борман не покінчив життя самогубством у травні 1945 року в Берліні? Невже він натомість сховався у джунглях Аргентини? Упродовж десятиліть у національному парку Тею Куаре на північному сході країни точаться чутки про те, що у нині напівзруйнованому кам'яному будинку мешкав цей нацистський діяч. Хто причепив відповідну табличку, невідомо, визнають чиновники з туристичного відомства у регіоні, пише аргентинська газета Clarín.

Важко розпізнати факти в порослих легендами історіях про можливий сховок нацистів у джунглях Аргентини. Репортери Clarín пройшли "стежкою до будинку Бормана" разом із археологом Даніелом Шавельзоном. У місці, де розташовуються три зруйновані будинки, він знайшов монети, в тому числі п'ять німецьких 1938-1941 років випуску, а також осколок порцеляни з позначкою "Зроблено в Німеччині". На відео, оприлюдненому Clarín, на одній зі стін видно також надряпану свастику. Однак, схоже, цей знак з'явився відносно недавно, ймовірно, залишений неонацистами.

Таємний план нацистів

Вважати п'ять старих німецьких монет і осколок німецької порцеляни доказом нацистської схованки відмовляється історик Даніель Шталь з Університету Єни. "В Аргентині багато німців, так само було і у часи Другої світової війни. Велася активна торгівля", - каже Шталь. Тож немає нічого дивного в тому, що німецькі монети і речі з того періоду знайшлися в Аргентині. "Можна копати далі, але я не вірю, що такими знахідками можна обґрунтувати версію існування нацистської схованки".

Однак археолог Шавельзон має власну теорію. На його думку, нацисти потай збудували схованки для своїх лідерів на випадок передчасного провалу їхнього "Тисячолітнього Рейху". Схованки нібито розміщували "у недоступних місцях, посеред пустель, у горах, на скелях чи посеред джунглів", припускає Шавельзон. Проте у Аргентині, на думку археолога, нацисти-втікачі з Європи швидко зрозуміли, що можуть жити тут, не ховаючись у нетрях. Мовляв, тому кам'яні будинки в джунглях зрештою, ймовірно, і не стали використовувати як таємне житло.

Прихисток на півдні

"Ці теорії не є науковими, вони сформовані на основі сумнівних джерел", - говорить Шталь. Тисячі нацистів справді утекли з Європи, аби уникнути суду і покарання. Потрапити в Аргентину їм, зокрема, нерідко допомагали католицькі священики. Нацистським злочинцям надавав притулок Хуан Перон - аргентинський президент був добрим до них. "Але не слід плутати це із чутками про те, що шляхи до втечі в Аргентину для очільників нацизму підготували ще до завершення війни". Ці чутки, які охоче розповсюджували політичні опоненти Перона, поширені досі.

Лише після війни люди з другого і третього ешелонів нацистського режиму планували втечу до Латинської Америки, говорить Шталь. В Аргентині роками спокійно жили, наприклад, Йозеф Менгеле, лікар і садист-убивця з Аушвіца, а також Еріх Прібке, очільник СС-івців, що брав участь у різні в Ардеатинських печерах. Звідти ж без відома влади Аргентини ізраїльська спецслужба "Моссад" викрала Адольфа Ейхмана, відповідального за "остаточне вирішення єврейського питання", щоби доставити його на судовий процес. Поширеною довгий час була також теорія про те, що й Адольф Гітлер не помер, а сховався в Аргентині. Те ж саме і з його соратником Мартіном Борманом. Він був єдиним на суді в Нюрнберзі, чиє місцезнаходження лишилося невідомим.

Фінал у руїнах

Британський таблоїд Daily Express у 1972 році запустив "качку", нібито живого Бормана знайшли в Аргентині. У тому ж році в Берліні на Lehrter Bahnhof знайшли два скелети, череп одного з яких приписали Борману. У 1998 році судмедексперти в Мюнхені підтвердили це припущення за допомогою аналізу ДНК. Тож шлях Бормана від політичного убивці часів Веймарської республіки до співорганізатора геноциду євреїв таки закінчився в 1945 році в зруйнованому Берліні, а не в джунглях Аргентини.