Виробництво нафти
2 січня 2014 р.
Коли Барак Обама 2008 року боровся за крісло президента США, залежність Америки від імпорту нафти була однією із провідних тем передвиборчої кампанії. Наслідки збільшення внутрішнього видобутку нафти не бралися прогнозувати. Тодішній суперник Обами Джон МакКейн на весь голос обіцяв проведення політики під гаслом "Drill, baby, drill" ("Бури, дітко, бури"). Республіканець хотів вичавити із нафтових джерел Америки усе, що тільки можна. Обама ж, котрий волів краще позиціонувати себе перед виборцями як майбутній президент-природозахисник, навпаки відкидав подібні заяви.
Від цієї стриманості уже давно нічого не залишилося. Нині Обама у справжньому захваті від нафтового "буму" у США. "Уперше за майже два десятиліття ми видобувається тут більше нафти, ніж ми закуповуємо у решти світу", - нещодавно заявив американський президент під час прес-конференції за підсумками року. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), США вже у 2015 році - тобто роком раніше, ніж очікувалося, - можуть стати світовим лідером з видобутку нафти, випередивши Росію та Саудівську Аравію.
Чарівне слово "фрекінг"
Фрекінг - це чарівне слово. Цей спірний метод передбачає просвердлювання кам’яних порід для видобутку наявних у них сланцевого газу та нафти за допомогою хімічних речовин. Поки захисники природи проклинають цей метод, побоюючись забруднення ґрунтових вод, промисловці фрекінг обожнюють. Адже більше нафти означає нижчі ціни. Хиткий економічний підйом США після кризи 2008-2009 років значною мірою завдячує цій дешевій енергії.
Тож Обама надає дедалі більше дозволів на розробку нових нафтових родовищ та встановлення бурових платформ. За оцінкою державного агентства Енергетична інформаційна адміністрація США (EIA), 2016 року у країні щодня видобуватиметься 9,5 мільйонів барелів сирої нафти - майже удвічі більше, ніж 2008-го. Нині ж, після різкого злету, це вже майже вісім мільйонів. "Бум" має утримувати ціну на нафту нижче ста доларів США. Зокрема, за прогнозом EIA, у 2017 році барель має коштувати 92 долари. У такому разі до 2040 року ціна збільшиться до 141 долара. Отже про захмарне підвищення цін на нафту зараз говорити зайве.
Дешеве паливо
Цьому радіє не лише енергомістка промисловість. Настрій споживачів у США також дуже сильно залежить від цін на заправках. Адже чим менше грошей американці мають витрачати на пальне, тим більше прибутку лишається на інші потреби. Після того, як ціна на галон (3,79 літра) тимчасово піднялася вище чотирьох доларів, нині вона становить, за даними EIA, у середньому 3,24 долари. У перерахунку це 86 євроцентів за літер.
Гарантами нафтового багатства є передусім штати Техас і Північна Дакота. В останньому за допомогою фрекінгу щодня видобувають сотні тисяч барелів сланцевої нафти. Однак Обама не хоче "бурити у кожному квадратному сантиметрі цієї країни" - без огляду на наслідки для довкілля. Через це він додатково робить ставку на виробництво енергії сонця та вітру, а також на біодизель. І водночас хоче скасувати мільярдні дотації нафтовим та газовим підприємствам.
Геополітичні переваги
Окрім усього іншого Білому дому в економічному та геополітичному сенсі дуже вигідно сприяти скороченню імпорту нафти. Це призводить не лише до значного покращення торговельного балансу, а й робить американську економіку менш залежною, за словами Обами, "від чогось, що відбувається на іншому боці земної кулі", на кшталт нестабільності на Близькому Сході. За оцінкою EIA, до 2016 року імпорт нафти становитиме лише 25 відсотків від загальних потреб США.
Тим часом побоювання щодо нестачі нафти настільки малі, що промисловість та деякі політики вже вимагають послабити запроваджену 1975 року широку заборону на експорт сирої нафти. Один з аргументів, який наводить на користь цього: нафтопереробні заводи уже працюють на межі своїх потужностей і часто не можуть дати раду сланцевій нафті. Мовляв, ніхто вже не знає, куди її подіти.