Таллінн-2011: історії про море, авангард та екологія

Театр, освітлення якого виробляється лише за рахунок фізичної сили глядачів, музей, який стоїть практично в морі, в’язниця з геніальним видом на те ж море – це лишень кілька цікавинок, які може запропонувати своїм гостям Таллінн. «Морські історії» - це гасло, з яким Таллінн збирається провести свій рік як європейська культурна столиця. «Зв'язок міста з морем проходить червоною лінією у нашій підготовці. Здається, це саме те, за чим багато людей у нас сумують. Ми хочемо цьому зарадити. Передусім у практичному сенсі, але водночас і ментально, у думках людей. Вони мають відкрити для себе цей морський потенціал, у нашому місті на морі має щось змінитися», - пояснює Маріс Гелльранд, речниця організаційного комітету Таллінн-2011.

Сама Маріс Гелльранд дуже добре пригадує, як виглядало її рідне місто в радянські часи. Тоді підхід до моря був у Таллінні закритою військовою зоною. Солдатів у естонській столиці вже давно немає, але вихід до моря все ще не відкритий. «Там розташована будівля в’язниці, яка була заснована ще в XIX столітті. Але ось уже п’ять років, як її не використовують. Перед цією спорудою ми будуємо новий променад, який назвемо «культурним кілометром». Саме там планується проводити якомога більше культурних заходів», - каже Маріс Гелльранд.

Нарешті підхід до моря

Естонія хоче презентувати себе 2011 року сучасною європейською країною. До цього добре пасує заплановане з 1 січня запровадження євро, але й культурні концепції, які сигналізують готовність до дуже незвичних проектів. Приклад – кінематографічний проект „60 seconds of solitude in the year zero“. Ці «60 секунд самотності в нульовий рік» настануть у серпні 2011. «Цей проект – освідчення в коханні до кіно. Ми звернулися до режисерів з усього світу зняти хвилинні фільми про самотність. З них ми змонтуємо стрічку на годину. Фільм покажемо на екрані, який стоятиме в морі. Після перформансу і екран, і сам фільм буде спалено», - розповідає Індрек Касела, ініціатор проекту. При цьому бабина з плівкою, яку збираються спалити, буде єдиною копією стрічки «60 хвилин самотності». Тому мова йтиме про дійсно одноразову, неповторну подію у шалену добу цифрової репродуктивності культури.

«Я думаю, що в більшості людей трапляється так, що найкращі спогади залишаються про швидкоплинні ситуації. Приміром, побачили когось випадково на вулиці й згадуєте про це ще 30 років», - каже Лаур Канніссаре. Він відповідає в організаційному комітеті Таллінн-2011 за більшість проектів, які пов’язані з кіно чи театром. Швидкоплинним і минущим буде й ініційований ним проект театру NO 99 – це стосуватиметься як його постановки, так і самої будівлі. «Його буде побудовано з найекологічнішого будматеріалу – з соломи. Але зможе простояти тільки короткий час», - каже Канніссаре. Коли рік культурної столиці завершиться, будівлю утилізують, звісно в абсолютно екологічний спосіб.

Театр-енергогенератор

Ще один театральний проект з екологічним підтекстом запланований на травень. Його назва – „MIM goes sustainable“ («МІМ стає екологічним»). Коли йде вистава цього театру, то енергія передається не тільки зі сцени глядачам, а й навпаки. Зал не має сидінь, натомість стоять спеціально обладнані велотренажери, за допомогою яких глядачі буквально перетворюються на генераторів енергії, натискаючи під час вистави на педалі. За рахунок виробленої в такий спосіб енергії освітлюється сцена, і в такий спосіб театр є практично незалежним від традиційних видів енергії.

Хорові традиції

Утім, окрім сучасних проектів, Таллінн як культурна столиця Європи, звісно, не забуде й про давні традиції. А головна естонська традиція – це хоровий спів. Щоп’ять років проходить у Таллінні традиційний Співочий фестиваль. Наступний мав би бути 2014 року, але пройде вже наступного, спеціально з нагоди року Таллінна в якості європейської культурної столиці.

Хоровий спів так глибоко закріплений в естонських традиціях, що навіть свій протест проти радянського режиму естонці висловлювали хоровим співом. На початку липня наступного року на співочому майданчику на околицях міста зберуться тисячі людей. «30 тисяч дітей вийдуть упродовж вихідних на сцену. Послухати їх, а також багатотисячну підтримку від глядачів – це можливість зазирнути в душу естонцям», - каже Маріс Гелльранд. Співочий фестиваль стане передусім для естонців кульмінацією 2011 року.

Новий музей моря

Натомість гості Таллінна вважатимуть кульмінацією, очевидно, відкриття нового музею моря. Для нього перебудовують старий ангар для аквапланів. «Для нас бути культурною столицею Європи – це величезний шанс показати світу нашу культуру, привернути до нас увагу міжнародної преси, а також привабити більше туристів до нашого міста», - переконана Маріс Гелльранд. У новорічну ніч естонці відзначать початок року Таллінна як європейської культурної столиці 2011 року святом на Театральній площі міста. Естонська столиця вже зараз з нетерпінням чекає нагоди розповісти свої «морські історії». Разом з Таллінном почесний титул наступного року має фінське місто Турку.

Автори: Єва Марія Маркварт, Леся Юрченко
Редактор: Тетяна Бондаренко