Таємні в’язниці ЦРУ – чорні діри

Європейська преса коментує саміт ЄС та держав Середземномор’я, що проходить у Барселоні. Італійська газета Il Messaggero, зокрема, пише:

Песимісти говорять, що цей саміт ЄС та держав Середземномор’я є зустріччю „дезертирів”. Дехто навіть прогнозує, що ухвалення підсумкового документу буде неможливим чи принаймні він не міститиме якого-небудь важливого рішення. На зустрічі відсутні політичні лідери такого калібру, як президент Єгипту Мубарак, прем’єр-міністр Ізраїлю Шарон, президент Алжиру Бетуфліка й король Марокко Мохаммед Шостий. Прем’єр-міністр Іспанії Родрігес Сапатеро змушений був відзначити значне скорочення кількості представників держав з іншого берега спільного Середземного моря. Він повинен вдовольнятися тим, що Європейський союз представлено на найвищому рівні. Але єдиної думки в ньому не буде ще дуже довго, - констатує Il Messaggero.

Британська газета Financial Times розмірковує про значення співпраці держав Середземномор’я та Євросоюзу:

Якби Барселона існувала лише для того, щоб час від часу давати можливість Ізраїлю посидіти за одним столом з його арабськими сусідами, це було б для Брюсселя марною тратою грошей. Але ЄС не може просто так відвернутися від своїх сусідів, не в останню чергу через необхідність боротися з тероризмом та регулювати питання міграції. Євросоюз має їм допомогти, особливо тепер, коли він володіє потрібними для цього засобами у вигляді недавно переробленої „Європейської політики сусідства”, орієнтованої більше на потреби середземноморських партнерів, - нагадує Financial Times.

Європейська преса продовжує коментувати скандал, що розгорівся у зв’язку з повідомленнями про таємні в’язниці ЦРУ на території кількох європейських країн. Французька Le Monde з цього приводу зауважує:

Те, що стоїть питання про існування таємної в’язниці також у Косово, погіршує справу. Було би шоком дізнатися, що США почуває себе там, наче в завойованій країні в той час, як ця провінція ще перебуває під протекторатом ООН. Захід не для того оголошував війну 1999 року, аргументуючи її гуманітарними чинниками, щоб тепер створювати там зону безправ’я, - зазначає Le Monde.

Цій же темі присвячує матеріал німецька Süddeutsche Zeitung. Газета, зокрема, пише про реакцію керівництва Німеччини:

Дивує надмірна обережність, з якою новий чорно-червоний уряд реагує на повідомлення про таємні табори ЦРУ та ймовірне застосування тортур у Європі. Незважаючи на те, що американські спецслужби свої перевезення здійснювали також через німецькі аеропорти, офіційний Берлін мовчить. Інші столиці держав ЄС висловлюються впевненіше та принциповіше, -

зазначає Süddeutsche Zeitung і продовжує:

Шеф ЦРУ – Портер Ґросс нещодавно зазначив, що вони використовують не тортури, а „своєрідні інноваційні методи допитів ув’язнених”. Серед них - примус стояти 40 годин поспіль у льодяній камері чи так званий „waterboarding“, коли в ув’язненого з’являється відчуття, що він захлинається... Застосування тортур в інших країнах було вже віддавна спеціальністю спецслужб США. У деяких випадках зрозуміло, що ЦРУ таємно переправляло в’язнів за допомогою літаків. Встановлено, що спецслужби для своїх таємних повітряних перевезень використовували військову базу у Франкфурті-на-Майні, яку нещодавно закрили, а також базу в Раймштайні та аеропорт Берлін-Шенефельд, - читаємо в Süddeutsche Zeitung.

До іншої теми. У Німеччині розпочалася дискусія щодо реформування системи зарплат депутатів. З цього приводу Neue Osnabrücker Zeitung пише:

Заява СДПН та ХДС про намагання реформувати пенсійну систему депутатів парламенту була несподіваною. Вже давно точиться дискусія з приводу привілеїв, які іншим громадян Німеччини не доступні. Тепер шикарні пенсії, а також пільги при сплаті податків можуть бути скасовані, якщо депутати Бундестагу вчинять так, як колеги з землі Північний Рейн-Вестфалія. І проведуть таку ж реформу, що вважається зразковою. Але щоб забезпечити парламентарям достойне існування, їм потрібно збільшити зарплатню. Постає питання: наскільки? Вирішальним при цьому буде, що депутати зроблять чіткий сигнал про наміри заощаджувати. І це значить: після скорочення чогось одного, інше потрібно збільшити. Тож, у випадку реформи їхні зарплати зростуть. Але чи справді їх потрібно подвоювати? - риторично запитує Neue Osnabrücker Zeitung.