Тема твору: Чому я став націонал-соціалістом

"Чому я став нацистом", - так називається книга, яка щойно вийшла друком у Німеччині. У ній вперше публікуються оригінали творів, написаних влітку 1934 року членами гітлерівської Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (NSDAP). Усі вони тоді брали участь у конкурсі, переможцям якого були обіцяні призи в розмірі від 10 до 125 рейхсмарок. Укладач і коментатор книги - німецький історик Віланд Ґібель (Wieland Giebel).

Сповіді щирих нацистів

Кілька років тому Ґібелю трапилась на очі книга про Гітлера американського професора польського походження Теодора Абеля, що була видана ще у 1938 році. Абель цитував - у перекладі англійською - твори пересічних нацистів про те, як вони стали нацистами. Німецький історик вирішив звернутися до першоджерел і замовив в архіві американської бібліотеки Герберта Гувера фотокопії 3700 сторінок оригінальних сповідей націонал-соціалістів.

Професор з Нью-Йорка навесні 1934 року приїжджав до Берліна, де його ідею провести конкурс творів на тему "Чому я став націонал-соціалістом" підтримали у міністерстві пропаганди "третього рейха". Абель поставив одну важливу умову: в конкурсі можуть брати участь тільки ті, хто вступив в NSDAP до 1933 року, тобто до приходу нацистської партії до влади в Німеччині. Американський професор хотів отримати сповіді щирих нацистів, а не попутників, які з кар'єрних міркувань приєдналися до партії Гітлера вже після його тріумфу.

Зі 683-х творів, поданих на конкурс, 581 збереглися. 82 з них повністю відтворені як ксерокопії оригіналів в книзі Ґібеля. Більшість віддруковані на друкарських машинках, деякі написані від руки. Одні з них обсягом лише дві-три сторінки, інші - по 25-30. Є й віршовані твори.

Культ особи лідера нації

Щирі сповіді пересічних німців дозволяють дізнатися мотиви більшості з них: чим їх привернув націонал-соціалізм і його "фюрер" на початку 1930-х років. 

"У хаосі, який панував в країні, нам була потрібна людина, здатна взяти керівництво на себе", - написав, наприклад, в своєму творі один з учасників конкурсу творів. Інший зачарувався "новими цілями і новими цінностями", які запропонував лідер нації. Третій (точніше, третя) вважала цілком логічним, що "після всіх трагічних подій", яких зазнала країна, вона чекала на людину, здатну "залізною мітлою вичистити ці Авгієві стайні".

Ще один німець твердо вірив (про що і пише), що "наш лідер посланий народу долею", що він - "світлий рятівник", який перемагає темряву. Інший вірить, що націонал-соціалізм неминуче стане "світоглядом всіх чистокровних народів світу". Третій у захваті від мети "фюрера", яку той, за його словами, бачить в тому, щоб "зміцнити єдність народу", зробити цей народ "таким сильним, щоб він завжди залишався великим". А один учитель середньої школи дякував "рятівнику німецького народу" за те, що завдяки йому країна нарешті "розправляє плечі і встає з колін".

Принижені "встають з колін"

Цей мотив - "вставати з колін" - звучить і в багатьох інших творах переконаних нацистів. "Багато відчували себе приниженими поразкою у Першій світовій війні і Версальським договором, - вказує укладач книги. - Боротьба проти цього" ганебного ", як вони вважали, договору була одним з центральних мобілізуючих чинників націонал-соціалізму".

Широко поширеними серед пересічних нацистів були не тільки "докази" переваги німців над усіма іншими народами і віра в єдиний "арійський світ", але і теорії змови, підступи світового закулісся. Хтось писав, що "темні сили намагаються скинути Німеччину в безодню". Інші впевнені, що Німеччина ніколи не зазнала б поразки у Першій світовій війні, якщо б "єврейство, марксисти і таємні масонські ложі не встромили б їй ніж у спину". Печерний антисемітизм був типовий для аргументації авторів творів: мовляв, євреї заполонили все на світі. Тим часом, як зазначено в коментарі, коли нацисти прийшли до влади, частка єврейського населення Німеччини становила менше одного відсотка!

Друга особливість - комуністичне минуле багатьох дрібних націонал-соціалістів. Деякі з них відверто розповідають про свою трансформацію з вкрай лівих в крайні праві, або про те, як їм вдалося залучити до лав NSDAP колишніх комуністів. Майже половина учасників конкурсу симпатизувала в минулому лівим політичним організаціям.

Манія величі і комплекс неповноцінності

Примітно також, що багато хто з авторів творів на тему "Чому я став нацистом" бували за кордоном, побачили світ, знали, як йдуть справи в різних країнах насправді. Але щепленням проти мракобісся і ксенофобії навіть тривале перебування в інших країнах, не кажучи вже про свободу пересування взагалі, не стало.

З текстів, надісланих на конкурс, неможливо виокремити якийсь основний мотив, який спонукав їх авторів стати палкими прихильниками Гітлера. Укладач Віланд Ґібель називає це химерною сумішшю суперечливих почуттів. З одного боку, вказує він, це почуття обділеності і приниження, власної неповноцінності. З іншого, - відчуття обраності і переваги, гіпертрофований націоналізм, щедро присмачений антисемітизмом і ксенофобією.