Топ-5 країн, до яких емігрують німці

Понад 250 тисяч німців емігрують щороку за кордон, свідчить офіційна статистика ФРН. Відстежити, куди саме вони виїжджають, є непростим завданням. Однак Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) регулярно аналізує міграційні дані країн-членів та оприлюднює свої висновки.

Отже, згідно із доповіддю щодо міжнародної міграції за 2019 рік (International Migration Outlook 2019), перша п'ятірка країн, до яких виїжджають німці, виглядає наступним чином:

Швейцарія - 16,3 відсотка; Австрія - 13,5; Великобританія - 10; Нідерланди - 8,7; Іспанія - 7,5 відсотка. До першої десятки потрапили Туреччина (7 відсотків), Франція (4,7), Японія (4,3), США (3,9) та Нова Зеландія (3,7).

Тож, якими є причини того, що німці обирають ці країни для еміграції?

1. Швейцарія

Ця країна має спільний кордон з Німеччиною, швейцарці розмовляють з німцями фактично однією мовою, а зарплати в Швейцарії, згідно з даними ОЕСР, є на понад 50 відсотків вищим у порівнянні з німецькими. Податки при цьому є значно нижчими, а стандарти життя вищими. І попри те, що Швейцарія не входить до складу Євросоюзу, еміграція до цієї країни для німців є порівняно нескладною. Понад 450 тисяч громадян ФРН живуть на даний момент у Швейцарії, переважно у німецькомовному Цюріху та довкола нього.

2. Австрія

Географічно Австрія також має спільний кордон з Німеччиною і з-поміж інших країн Євросоюзу найпопулярнішою країною еміграції для німців. Мова в Австрії є ще більш близькою для німців, ніж швейцарська німецька, а завдяки свободі переміщення всередині ЄС еміграція до цієї країни взагалі не має практично жодних бюрократичних перепон. В Альпійській республіці проживає близько 200 тисяч німців, переважно вони оселяються тут у столиці країни Відні. Стосунки між австрійцями і німцями є здебільшого гарними, хоча німців подекуди зневажливо називають словом "піфке" (Piefke), яке бере свої коріння ще з часів Австро-прусської війни, або "мармеладець" (Marmeladinger) - це слово виникло у часи Першої світової війни та пов'язане з тим, що німецькі солдати мали бідні харчові пайки і замість масла і смальцю отримували джем.

3. Великобританія

Пов'язані з Brexit страхи не звели нанівець еміграцію німців до Великобританії - у цій країні нині проживає понад 150 тисяч громадян ФРН. Зв'язки німців зі Сполученим Королівством є настільки глибокими, що навіть королівська родина має німецьке коріння - через Ганноверську династію. Багато німців переїздять до Лондона, працюють у галузі освіти та науки або в системі охорони здоров'я. Тут німцям доводиться пристосовуватися до культурних відмінностей, включаючи необхідність вести короткі бесіди (small talk) з місцевими та розрахунок кредитною карткою замість готівки, яку німці дуже полюбляють. Також дехто з німців вважає, що у Великобританії пиво є якіснішим.

4. Нідерланди

Опанувати нідерландську мову для німців порівняно легко, особливо якщо вони вже знають англійську. Рівень безробіття у Нідерландах є нижчим за німецький, а люди загалом більш розслаблені, що також до вподоби німцям. Однак іноді німцям доводиться чути від деяких нідерландців прохання повернути їм велосипеди - натяк на часи Другої світової війни, коли під завісу війни нацисти забирали будь-що, що має колеса, аби втекти. Великий наплив німців до Нідерландів спостерігався наприкінці 1990-х років - тоді вони емігрували з економічних міркувань, оскільки у сусідній країні спостерігався економічний бум. І хоча з того часу ФРН в багатьох аспектах економічного розвитку залишила Нідерланди позаду, німці продовжують сюди емігрувати. До того ж, у Нідерландах вчиться багато студентів з Німеччини.

5. Іспанія

У порівнянні з Німеччиною в Іспанії восени та взимку набагато тепліше, крім того, німцям до смаку чудова іспанська кухня. Німеччина і іспанський туристичний острів Майорка мають нерозривний зв'язок - десятиліттями німці обирають його для відпочинку. Канарські острови та східне узбережжя Іспанії є також дуже привабливими для спраглих за сонячним теплом німців. Обидві країни є членами ЄС, тому еміграція до Іспанії є для німців доволі нескладною. Утім, іспанський ринок праці залишається бідним, тому німці-мігранти тут переважно не працюють.