Нідерланди: третій прихід Рютте

Так довго, як у Бельгії, яка у 2010-2011 роках півтора року була без уряду, створення коаліції в Нідерландах все ж не протривало. Однак попередній рекорд країни, встановлений у 1977 році, побити вдалося - хоч і незначно. 208 днів минули після виборів, які відбулися в березні, і нову урядову коаліцію нарешті сформовано. Марк Рютте утретє - прем'єр-міністр. Його новостворена коаліція складається з чотирьох партій: праволіберальна Народна партія за свободу та демократію Рютте має в парламенті лише 33 місця - до необхідної більшості у 76 мандатів далекувато. Разом з нею до коаліції увійшли ліволіберальна партія "Демократи 66" (Д66), "Християнсько-демократичний заклик" та дуже консервативний в питаннях моралі "Християнський союз". Разом вони мають більшість лише в один мандат у 150-місному парламенті.

"Усі партії в останню хвилину ще висловили свої побажання, - зазначив Рютте 10 жовтня. - Але угода про створення уряду нарешті готова". "Коаліція чотирьох" прагне по можливості запропонувати щось кожному. Лідер Д66 Александер Пехтолд, для прикладу, радіє податковим послабленням: "Ми виходимо з кризи, а тому можемо інвестувати та знижувати податки". Податок на доходи фізичних осіб мають намір зменшити на загальну суму в 5,5 мільярда євро, також дещо знизять податки для компаній. Планується надавати більшу фінансову підтримку родинам. Натомість повинні зрости екологічні збори, планують також зменшити можливості списувати з податків іпотеку, що у Нідерландах традиційно відіграє важливу роль. Зрештою, військовослужбовці країни можуть радіти збільшенню видатків на оборону на 1,5 мільярда євро.

Вілдерс уже чекає

Герт-Ян Сегерс, голова "Християнського союзу", який має лише п'ять мандатів, визнав, що переговори стосовно коаліційної угоди були складними. "Не все, що там прописано, - добре, однак наша політична сила може чітко розпізнати багато пунктів, якими ми дуже задоволені", - зазначив він. Насправді кальвіністський "Християнський союз" та ліволіберальну Д66 у багатьох питаннях розділяє прірва. Представники Д66, для прикладу, виступають за те, щоб кожна людина, а не лише невиліковно хворі, мала право на евтаназію. Окрім того, партія захищає права представників ЛГБТ-спільноти та підтримує ліберальне законодавство щодо абортів. Для представників "Християнського союзу", які дотримуються догматів Біблії, такі речі - майже "Содом і Гоморра".

Політологу Маркусу Вільпу (Markus Wilp) з Центру нідерландських студій при університеті Мюнстера (Німеччина) найбільш примітним у такому складі коаліції є те, що партії представляють настільки різні фланги політичного спектру. "Це аж ніяк не бажаний союз для цих партій, і компроміси були болісними", - зауважує він. Однак після провалу переговорів партії Рютте із Зеленими лівими та переходу соціал-демократів у опозицію альтернативи не було. "Таким чином, на учасників переговорів тиснуло те, що перемовини мають проходити успішно", - стверджує Вільп.

У важливому питанні міграції учасники коаліції вирішили, що грошову допомогу шукачам притулку у перші два роки їхнього перебування в Нідерландах буде обмежено. З іншого боку, кожного року до країни зможуть в'їхати на кількасот біженців більше, аніж дотепер, - скромна, але виправдана цифра. Бо в питанні міграції уряду не дають спуску виборці Геерта Вілдерса, чия "Партія за свободу" на виборах посіла друге місце. Маркус Вільп очікує, що Вілдерс не втрачатиме можливості й далі шпиняти уряд: "Вілдерс чинитиме на партії сильний тиск та нагадуватиме їм про їхні слова, сказані перед виборами. Він сам перебуває у комфортному становищі та в наступні роки лише ятритиме всі ті рани, які партії отримали, йдучи на компроміси під час коаліційних переговорів". Можливо, жестом у бік виборців Вілдерса є рішення коаліції, що в майбутньому всі діти у школі у Нідерландах повинні напам'ять знати національний гімн.

Занепад великих партій

З огляду на незначну більшість у парламенті та подекуди великі внутрішні розбіжності урядовий альянс, вочевидь, буде слабким. Керувати разом із соціал-демократами Рютте раніше було значно легше. Однак після шаленої втрати голосів - із 25-ти до шести відсотків - соціал-демократи вирішили піти в опозицію. За словами Маркуса Вільпа, коаліція аж із чотирьох партій для Нідерландів - "дуже незвична, такої не було вже 40 років". Однак через роздрібнений партійний ландшафт у країні й виникла необхідність такої коаліції. "Традиційні урядові альянси, які мали місце в минулому, як-от християнських демократів із лібералами, сьогодні просто не набирають більшості в парламенті", - зауважує Вільп.

Рютте відкинув можливість співпраці з "Партією за свободу" Вілдерса. Одного разу він уже попікся. У 2010 році Рютте сформував уряд меншості зі своєю Народною партією за свободу та демократію і "Християнсько-демократичним закликом" за підтримки Вілдерса. Однак останній зрештою через запропонований пакет заходів економії відмовився підтримувати уряд, що призвело до дострокових виборів. Старий-новий прем'єр-міністр у будь-якому разі має досвід ведення переговорів та керування коаліційними урядами. Оскільки даний уряд - вже його третій, і жоден з попередніх разів не був легким. Після виборів 2012 року для формування уряду Рютте знадобилося 54 дні. Цього ж разу новий рекорд країни - аж 208 днів.