Три роки Brexit-страждань: Мей здалася і подала у відставку
24 травня 2019 р.
Прем'єр-міністерка Великобританії Тереза Мей ще залишатиметься на своїй посаді під час візиту до країни президента США Дональда Трампа, який відбудеться з 3 до 5 червня. А вже з 7 червня вона складає із себе повноваження лідерки Консервативної партії, проте виконуватиме обов'язки прем'єрки до моменту обрання наступника. Про таке рішення Мей вже повідомила королеві Великобританії Єлизаветі ІІ, заявила вона у п'ятницю, 24 травня. Свою заяву про відставку Тереза Мей завершила зі сльозами на очах.
Тереза Мей: заповзята чи занадто вперта?
Мей, яка не пропрацювала на своїй посаді й трьох повних років, зрештою була усунута з неї внаслідок позиційної боротьби всередині її власної Консервативної партії. Вона намагалася досягти своєї останньої мети майже з нечуваним заповзяттям, кажуть деякі її соратники по партії, що залишилися їй вірними. Натомість її опоненти вважають, що Мей була при цьому вже занадто впертою.
Вона прагнула за будь-яку ціну домогтися ухвалення узгодженої нею з Брюсселем угоди про вихід Великобританії з Євросоюзу у нижній палаті британського парламенту, де вона вже давно не мала підтримки більшості депутатів. Після ухвалення цього рішення Мей обіцяла добровільно піти у відставку. І наступною фазою Brexit, під час якої вестимуться переговори щодо майбутніх відносин між Лондоном і Брюсселем, має опікуватися вже наступник Мей.
Британські парламентарі тричі сказали "ні" угоді про Brexit, що поставило Великобританію під загрозу неврегульованого виходу з ЄС, так званого жорсткого Brexit. Парламент країни загруз у хаотичних голосуваннях з цього питання. Терезі Мей довелося спочатку у березні, а потім і у квітні відтермінувати вихід з ЄС та просити Брюссель надати їй для цього додатковий час. Кілька днів тому Мей анонсувала останню спробу домогтися ухвалення угоди про Brexit у парламенті. Проти цього виступили як прихильники, так і критики Brexit. А перед цим зазнали цілковитого краху спроби Мей домовитися з опозиційною Лейбористською партією щодо підтримки угоди в парламенті.
"Brexit означає Brexit"
До референдуму про вихід Великобританії з ЄС, який відбувся 23 червня 2016 року, Тереза Мей належала до табору політиків, які виступали за збереження за королівством членства в ЄС. Вона хотіла, щоб її країна залишилася у Євросоюзі. Після відставки тодішнього британського прем'єра Девіда Кемерона Тереза Мей, яка тоді обіймала посаду міністерки внутрішніх справ, взяла на себе обов'язок врегульовано вивести країну з ЄС.
Після того, як Мей стала прем'єркою, вона керувалася гаслом "Brexit означає Brexit" та запевнила, що поважатиме та втілить у життя волю народу, висловлену на референдумі. Цю фразу вона повторювала постійно - і під час публічних виступів, і під час кожного раунду переговорів у Брюсселі - і навіть тоді, коли вже стало зрозуміло, що Brexit є набагато складнішим процесом, ніж собі могли уявити британці. Завдяки цьому британську прем'єрку навіть почали називати "Мей-ботом", тобто гібридом робота і політика.
Пропрацювавши на посаді дев'ять місяців, у квітні 2017-го року Мей несподівано оголосила про дострокові парламентські вибори. Вона таким чином сподівалася зміцнити власні позиції під час переговорів з ЄС. Але відбулося зворотне: вибори обернулися катастрофою для прем'єрки та її Консервативної партії, яка втратила 13 місць та більшість у парламенті. Мей довелося докласти зусиль, щоб сформувати уряд меншості, який опирався на підтримку північноірландської Демократичної юніоністської партії.
Фортуна відвернулася від Мей
Під час прем'єрства Терези Мей у Великобританії було скоєно кілька терористичних актів. Крім того, у червні 2017-го року сталася масштабна пожежа у 24-поверховому житловому будинку у Лондоні, яка забрала життя 72-х осіб. Наступного дня Мей відвідала місце трагедії, але не зустрілася при цьому з людьми, які змогли врятуватися під час пожежі. За це її піддали жорсткій критиці. Згодом вона зізналася, що завжди шкодувала про те, що не зустрілася з врятованими, що виглядало так, ніби її не турбує їхня доля.
В інших сферах діяльності Мей також наражалася на критику. Наприклад, їй так і не вдалося виконати обіцянки боротися проти несправедливості у британському суспільстві та "зробити Великобританію країною, яка працює для усіх". Ці обіцянки, які Мей дала ще під час своєї першої промови на посаді у липні 2016-го року, відійшли на задній план на тлі драми навколо Brexit.
Backstop як камінь спотикання для Мей
Практично від самого початку прем'єрства Мей піддавалася жорстким нападкам не лише з боку затятих прихильників Brexit, але й із боку її власних однопартійців. Спочатку суперечки викликала так звана "біла книга" Мей, у якій було викладено бачення майбутніх економічних відносин з ЄС. Її план створити після Brexit зону вільної торгівлі з Євросоюзом став приводом для відставки глави МЗС Бориса Джонсона та міністра з питань Brexit Девіда Девіса. Протягом важких переговорів з Брюсселем у Лондоні змінилися ще два наступні міністри з питань Brexit. Головний представник ЄС у переговорах про Brexit Мішель Барньє неодноразово висловлював свій подив щодо того, як хаотично і непрофесійно Лондон проводить переговори.
Насамкінець до суперечок всередині Палати громад та Консервативної партії призвело, у першу чергу, питання кордону між Великобританією та Ірландією. Згідно з угодою про Brexit, про яку Мей домовилася з ЄС, після виходу зі складу блоку на острові Ірландія мав би діяти так званий механізм backstop. Він передбачає, що після Brexit, поки не буде знайдене краще рішення, уся Великобританія залишатиметься у митному союзі ЄС - для того, щоб між Ірландією, яка є членом ЄС, та Північною Ірландією, яка входить до складу Сполученого Королівства, не потрібно було запроваджувати прикордонний контроль зі шлаґбаумами та митними постами.
Прихильники жорсткого Brexit виступили категорично проти backstop - це стало однією з основних причин, чому Мей так і не вдалося зібрати більшість голосів у парламенті. Можливо, вона також не розраховувала й на те, що Євросоюз до останнього виступатиме проти британців під час Brexit єдиним фронтом.
Що тепер?
Тереза Мей залишатиметься на посаді прем'єрки, допоки консерватори не оберуть нового лідера чи нову лідерку, якого чи яку згодом призначать главою уряду. Цілком імовірним є те, що до влади прийде колишній міністр закордонних справ та прихильник жорсткого Brexit Борис Джонсон. Він є дуже популярним серед членів Консервативної партії, але у 2016-му році він відмовився стати наступником Девіда Кемерона.
Загалом на посаду лідера Консервативної партії претендують вже 15 кандидатів. Борису Джонсону, який у Брюсселі запам'ятався насамперед своїми жвавими заявами, у випадку обрання британським прем'єром буде складно наново розпочати переговорний процес з ЄС щодо нової угоди про Brexit. У такому випадку залишиться сценарій жорсткого Brexit, за якого поки що складно спрогнозувати наслідки для Великобританії та ЄС. Станом на даний момент вихід країни з ЄС запланований на 31 жовтня.