Студенти й довкілля
31 травня 2013 р.
У кафе Neun в університеті Лойфана у Люнебурзі на темно-коричневих столиках стоять по два стаканчики для кави. Один порцеляновий, а другий картонний. Більшість студентів віддають перевагу картонному, котрий можна забрати з собою. Ірмгільд Брюґґен, уповноважена з питань захисту довкілля в цьому університеті, не дивується.
"У Німеччині щороку викидається в сміття приблизно шість з половиною мільярдів стаканчиків з картону", - каже вона. Лише в цьому кампусі за семестр на смітник щотижня потрапляє приблизно 300 таких стаканчиків.
Утім, є альтернатива, пояснює Брюґґен. Студенти, котрі вивчають екологію, розробили спеціальні сині стаканчики з пластику, який проходить вторинну переробку. Таку альтернативну "чашку", в яку наливають каву, щоб її забрати з собою, студенти можуть придбати за вісім євро. У такий спосіб економія на одну порцію кави становить десять центів. Але досі ця ідея не користувалася великою популярністю, нарікає керівниця кафе.
Водночас в інших сферах в університеті ситуація з екологічністю дещо краща. Це стосується споживання електроенергії. В аудиторіях встановлено спеціальні СО2-світлофори. Вони вимірюють рівень вуглекислого газу в повітрі. Якщо в приміщенні перебуває дуже багато студентів, то дуже швидко споживається кисень. "Тоді світлофор перемикається з зеленого на оранжевий, а потім на червоний, що означає, що треба встати і добряче провітрити приміщення", - кажне Брюґґен. Взимку в такий спосіб вдається запобігти тому, що тепло від приладів опалення втрачається через напіввідкриті вікна.
Перший у Німеччині
На фасаді однієї з червоних будівель на спеціальному дисплеї видно, скільки СО2 вдалося заощадити університету. За допомогою двох фотовольтажних установок на даху вищий навчальний закллад сам виробляє для себе електроенергію. "Струм, одержаний за допомогою сонячної енергетики, ми спрямовуємо у громадську мережу, одержуючи за це гроші", - каже Брюґґен. Це приблизно 51 євроцент за кіловат-годину. Від початку 2012 року університет використовує тільки екологічний струм, тобто - тут зовсім не продукується викидів СО2.
Відносно невеличкий університет Лойфана, де навчається близько десяти тисяч студентів, є першим вищим навчальним закладом у Німеччині, котрий 2000 року ухвалив екологічні директиви. Крім того, десятьма роками пізніше тут було засновано перший факультет зі сталого ресурсокористування.
У цьому ВНЗ захист довкілля не лише вивчають і досліджують, а й практикують у щоденному університетському житті. Так, у всьому студентському містечку можна купити каву лише під маркою "чесна торгівля", в меню студентської їдальні поруч зі звичайною їжею пропонуються біо-страви.
Поблизу будівлі їдальні розташовано велосипедну майстерню. Ліз, котра працює тут вже майже півроку, якраз лагодить велосипед зі сплющеною шиною. Вона пояснює дівчині, котра стоїть поруч, як можна полагодити невеличку дірку в шині. Тут не лише пропонують студентам дешевий ремонт велосипедів, ідеться і про вторинне використання старих вживаних деталей. Адже це теж вияв турботи про довкілля.