Турецька зовнішня політика: Ердоган дечого навчився
30 червня 2016 р.
На турецьких пляжах - порожньо, людей значно менше, ніж звичайно у цей час. Наразі на узбережжях Турецької Рив'єри і Чорного моря турецьким літом насолоджуються майже на 35 відсотків менше відпускників, ніж торік. Торговці та власники готелів сумують, передусім, за росіянами: їхня кількість цього літа скоротилась на 90 відсотків. Хоча й німців раніше було більше. Одразу на 30 відсотків менше громадян ФРН вирішили провести цьогорічну відпустку в Туреччині.
Цей спад, передусім, зачепив невеликих і дрібних підприємців, як-от пляжних торговців, інструкторів з дайвінгу, власників ресторанів, екскурсоводів. Їхні прибутки різко скоротилися.
Винний у цьому, на їхній погляд, уряд президента Реджепа Таїпа Ердогана. "Постійно щось вибухає, і зовнішні відносини зовсім зіпсувалися, - говорить інструктор з водних видів спорту. - Цей театр довкола резолюції щодо Вірменії (резолюції Бундестагу, що визнає геноцид вірменського народу, - Ред.) погіршив імідж". Й оскільки більше нічого на цю тему він сказати не може, додає: "Уряд мусить поліпшити відносини з іншими країнами, мусить захистити туристичну індустрію".
"
Непокоїть турецьких підприємців у галузі туризму й те, що через терористичні акти у Стамбулі туристи відмовляються від поїздок до країни. Нещодавно бізнесмени вперше вийшли на демонстрацію проти політики Ердогана.
Катастрофічний зовнішньополітичний курс
І справді, уряд Ердогана останнім часом має небагато друзів: упродовж років турецький уряд вимагав відставки сирійського президента Асада. Через таку позицію він, як і чимало інших (переважно західних) урядів, втягнув себе у конфлікт з прибічниками Асада, передусім з Іраном і Росією. Конфлікт залишався цілком керованим, аж поки в листопаді минулого року турецькі військові не збили російський військовий літак. Тоді відносини Анкари з Москвою погіршилися до незмоги.
Тим часом охололи й відносини із західними партнерами: вони обвинуватили Туреччину в тому, що вона недостатньо захищає кордон із Сирією, тож до охопленої війною країни можуть проникати європейські терористи. Крім того, Анкара не змогла відповісти на докір журналістів видання Cumhuriyet, які повідомили, що Туреччина підтримувала сирійських екстремістів зброєю.
Так само погіршилися відносини Туреччини з Німеччиною, після того, як Бундестаг визнав геноцидом масове вбивство вірмен у 1915-1916 роках.
З 2010 року ускладнені турецько-ізраїльські відносини: у травні того року ізраїльські військові атакували так звану "флотилію свободи" – судно Mavi Marmara, на якому активісти хотіли доправити гуманітарну допомогу до Сектору Гази, але не відреагували на попередження ізраїльських військових. Дев’ятеро людей, серед яких восьмеро були турецькими активістами, загинули.
Надія на "руссо туристо"
Тепер Ердоган змінив політику. В листі до російського президента Путіна він написав, що шкодує про збиття військового літака в листопаді минулого року. Російська влада розцінила лист як вибачення. У середу глави держав нарешті провели телефонну розмову.
Російсько-турецькі відносини в довгостроковій перспективі покращаться, вважає російський експерт з близькосхідних питань Леонід Ісаєв. Проте він сумнівається, що російський уряд одразу ж заохочуватиме російських туристів їхати в Туреччину. "Економічна ситуація в Росії складна. Влада, вочевидь, зацікавлена в тому, щоби гроші таки залишались у країні," - говорить Ісаєв.
Інша річ - сільськогосподарська продукція. "Росія так і не спромоглась переключитися на інші ринки. Не думаю, що всі чинні санкції буде одночасно скасовано", - каже Ісаєв. Швидше, додає він, треба очікувати, що відносини між країнами змінюватимуться поступово.
Ізраїльсько-турецькі інтереси
Також з прагматичних міркувань може відбутися примирення з Ізраїлем. Єврейська держава лише за напад на Mavi Marmara виплатила Туреччині 20 мільйонів доларів компенсації. Тим часом як Туреччина сподівається на ізраїльських туристів, Ізраїль сподівається на можливість постачати газ до Туреччини.
В інших галузях, як-от військова кооперація, все залишиться по-старому. Після того, як Ердоган отримав контроль над військом, армія перейшла у підпорядкування до ісламістського уряду. Це може знеохотити ізраїльське військове керівництво відновлювати тіснішу співпрацю, як це колись було, вважає політичний аналітик інтернет-видання Al-Monitor Бен Каспіт.
Обидві країни, говорить Каспіт, мають, утім, спільні політичні інтереси: "Обох непокоїть іранський вплив на Сирію. Обидві бояться шиїтської держави, яка загрожуватиме їхнім кордонам як на Голанських висотах, так і в сирійському Ідлібі".
У Ердогана є ще одна проблема, веде далі Каспіт. Турецький президент має скоротити кількість зовнішньополітичних конфліктів. "Конфлікт з Ізраїлем був вкрай зайвим. Тож він зліз із свого трону, але при цьому закликав Ізраїль зняти морську блокаду Сектора Гази", - пояснює аналітик. Те, що Ізраїль на це не пішов би, було одразу зрозумілим.
Тепер, вважає Каспіт, Ердоган може натякнути, що Туреччина через ізраїльський порт Ашдод хоче постачати товари до Сектора Гази, а також розпочати там проекти на кшталт будівництва лікарень. Це могло би посилити репутацію Ердогана в арабському світі.
Критики Ердогана цей поворот сприйняли задоволено: "Роками Ердоган використовував зовнішню політику для внутрішньополітичних цілей , - пише турецьке видання Bir Gün. - І це зрештою завело його у політичну та економічну безвихідь".
Економічного покращення варто чекати хіба в середньостроковій перспективі. Один з найбільших у світі туристичних концернів - TUI - прогнозує, що порівняно з 2015 роком, коли він відправив до Туреччини мільйон відпочивальників, цього року ця кількість скоротися вдвічі.