Гальмо української енергетики

Сфера енергетики посідає у зближенні України з ЄС особливе місце з огляду на транзитний потенціал України з транспортування російських енергоресурсів до Європи. А адаптація законодавства у галузі енергетики до європейських стандартів є одним з найбільш амбітних завдань під час виконання Угоди про асоціацію України з ЄС. За оцінками українських експертів, Києву вдалося досягти певних успіхів у впровадженні енергетичних реформ, але вже минулого року спостерігалося їхнє уповільнення, а в деяких секторах реформи зупинились взагалі.

Незмінні пріоритети

Шляхи виходу з цієї ситуації викладені у дослідженні "Єврореформи в енергетиці: як вибратися із заторів?" за підсумками виконання зобов'язань України 2017 року, яке 17 квітня оприлюднили в Києві представники громадських експертних організацій та представництва Євросоюзу в Україні. Експертне дослідження здійснене за сприяння Європейського Союзу за проектом "Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації угоди про асоціацію з ЄС".

Керівник програми "Енергетика. Навколишнє середовище. Транспорт" представництва ЄС в Україні Йоганнес Баур зазначив, що Україні вдалося досягти більшого прогресу у виконанні енергетичних зобов'язань, що містяться в угоді про асоціацію, ніж у багатьох інших галузях. Але серед пріоритетів ще залишається створення незалежного регулятора українського енергоринку, впровадження вже ухвалених реформаторських законів щодо ринків газу і нафти, підвищення надійності транспортування російського газу до Європи та приватизація державних енергетичних підприємств.

Газові виклики

Один із заторів виник у завершенні розподілу державного монополіста "Нафтогаз України" на окремі структури з торгівлі, транспортування та видобутку газу. Після виграшу Україною в Стокгольмському арбітражітранзитної суперечки з російським "Газпромом" за контрактом на транзит російського газу стало неможливо передати газотранспортну систему новому оператору, зазначив керівник проектів київського аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович. "Ми вважаємо, що зараз необхідно зустрітися правникам і фахівцям зі впровадження європейського законодавства, щоби визначити, що робити далі, аби це не стало приводом для заморожування реформи і пошуку західного партнера для нової транспортної компанії", - сказав експерт.  

На його думку, протидіяти російським обхідним газогонам Україна має наводячи не тільки безпекові чи політичні аргументи, а й економічні стимули. "Йдеться про перегляд тарифів на вхід і вихід української ГТС. Після рішення Стокгольмського арбітражу в нашої системи є підстави стати ще більш привабливою, ніж "Північний потік-2", - вважає Ніцович. Він також висловився за прискорення реформи внутрішньоукраїнського газового ринку і запровадження на ньому конкуренції між облгазами та іншими компаніями.

Загрози реформі електроенергетики

Згідно з ухваленим торік законом, 2019 року в Україні має запрацювати ринок електроенергії. Але його впровадження почалося з тримісячним запізненням, нагадала голова компанії "ТрансЕнергоКонсалтинґ" Світлана Голікова. "З понад 100 нормативно-правових актів вторинного законодавства на впровадження енергоринку, зараз напрацьовано лише половину. Це тому, що  Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕП) працює нестабільно, зараз вона паралізована, а минулого року ми взагалі мали півторамісячний колапс цього органу", - зазначила Голікова. 

Вона також нагадала, що на внутрішньому ринку електроенергії спостерігається затримка розділення обленерго на компанії з розподілу та постачання електроенергії. "І досі невідомо, від кого це залежить. Я не можу сказати, від кого залежить процес початку розукрупнення обленерго", - поскаржилася Голікова.

Нафтовий резерв

Розмивання відповідальності державних органів за впровадження реформ найчастіше згадували й інші експерти. Так, директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Псіхея" Геннадій Рябцев заявив, що на відміну від ринків газу та електроенергії, де останніми роками спостерігався певний прогрес, "затор в нафтовому секторі простягається аж до обрію". Рябцев нагадав, що минулорічний звіт секретаріату європейського Енергетичного співтовариства засвідчив, що Україна не виконала жодного зобов'язання унафтовій сфері.

Серед таких зобов'язань експерт загадав про запровадження конкурсних засад у внутрішньому нафтовидобутку та створення національного нафтового резерву. "Але плани діяльності виконавчих органів влади в Україні передбачають не вирішення проблем і досягнення результатів, а розробку нормативно-правових актів", - заявив Рябцев. Серед позитивів він відзначив ініціативу Держрезерву зі створення цього року мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів в Україні.