Українська школа за часів змін - «хаос» чи «великі реформи»?

Перше вересня – для когось довгоочікуване свято знань, а для когось головний біль. Адже затіяні новим українським міністром освіти й науки Дмитром Табачником реформи шкільної освіти, звалилися як сніг на голову і батькам, і школярам, і освітянам. Як прилаштувати п’ятирічну дитину в переповнені дитсадки, адже дошкільна освіта тепер в Україні обов’язкова? Чому у середній школі з’явилися нові предмети, в яких дублюється навчальний матеріал? Та якими програмами вчити учнів старших класів, адже готуючись до 12 річного навчання старшокласники вже вивчили багато з того, про що їм зараз мають розказувати вчителі, бо Україна повернулася до одинадцятирічної школи?

Запитання без відповідей

На ці та багато інших запинань немає відповідей від влади, каже експерт освітньої програми фонду «Відродження» Олена Заплотинська. Її дивує, з якою легкістю нинішнє керівництво міносвіти перекреслило багаторічні старання освітян безболісно перебудувати шкільну освіту в Україні за європейським зразком. «Реформа дванадцятирічної школи почалася ще 1999 року. Були вкладені величезні кошти і зусилля. Потреба в цьому пов’язана з входженням України в Болонський процес. Адже діти в Європі вчаться 12-14 класів. І тепер ми повертаємося до східного навчального простору, який існує лише в Росії та Білорусії»,- зауважує Заплотинська.

 

Експерт критикує, що таке повернення до минулого негативно впливає на дітей: «Таке велике навантаження в школі не можливо без втрати якості знань вкласти в одинадцять років навчання», - застерігає Заплотинська. За її словами, відтепер українські випускники матимуть менше шансів вчитися за кордоном, адже вітчизняні програми не співвідносяться з європейськими вимогами щодо якості знань.

У міністерстві закиди відкидають

Натомість у міністерстві освіти і науки України роз’яснили, що сьогодні випускники діючої одинадцятирічної школи вступають і навчаються в закордонних університетах і ніякої проблеми в цьому немає. Також міністерські чиновники стверджують, що Рада Європи не має рекомендацій щодо тривалості навчання в школах європейських країн. Діти можуть навчатися від 11 до 13 років. Окрім цього, українські посадовці апелюють до пояснювальної доповіді Лісабонської конвенції, де йдеться, що різниця в один рік у тривалості навчання не є достатньою причиною для невизнання кваліфікацій і відмові доступу до вищої освіти.

Однак на поверненні до одинадцятирічки влада не збирається зупинятися. Попереду поновлення іспитів при вступі до вишів та співбесід з приймальною комісією, запровадження плати за користування бібліотекою, а також ускладнення процедури зовнішнього незалежного тестування. Тести український уряд збирається зробити платними. Щоправда гроші братимуть, якщо випускник хоче здати тести з більш ніж трьох предметів. Проект постанови Кабміну розроблявся за ініціативи Українського центру оцінювання якості освіти. Його директор Ігор Лікарчук каже, що про це нововведення просили самі батьки. «Люди хочуть здавати більше тестів з більшої кількості предметів, а ніж це може профінансувати державний бюджет», - пояснив чиновник.

Десятикласникам буде найважче

Голова центру освітнього моніторингу Павло Полянський впевнений, що в українські школи повернеться масштабна корупція. Найтяжче буде нинішнім десятикласникам, адже цей навчальний рік буде для них суцільним експериментом. «Парадокс в тому, що учні знову одинадцятирічної школи вчитимуться за підручниками, які розроблялися для дванадцятирічної школи. Тай й то ж їх ще немає і невідомо коли їх надрукують», - зауважує голова центру освітнього моніторингу.

На це міністр освіти і науки Дмитро Табачник пропонує всім роздруковувати підручники з інтернету. Електронні версії підручників для 10-го класу міністерство виклало на своєму офіційному сайті. Втім вчителі беруться за голову, адже Інтернет та комп’ютери є не у всіх школах, особливо в селах.

Чи витримають діти шалене навантаження?

Не краща ситуація і з навчальними програмами для десятикласників. Адже через відміну дванадцятого року навчання з програми дещо викреслили, а для деяких предметів «втиснули» зміст трирічної старшої школи у два роки. Через шалене навантаження в школах збільшиться кількість невстигаючих, прогнозує Павло Полянський. Та наголошує, що тут влада себе убезпечила прибравши з документів норму про граничнодопустиме навантаження для учнів.

«Школа від того не загине. Школа переживала ще й не таке. Питання тільки ціни, зусиль і здоров’я дітей. Бо можна розповідати що завгодно, але з такими підходами дітям, які вчаться, буде дуже складно. А збільшиться кількість дітей, у яких опустяться руки через неспроможність це все осягнути», - каже голова центру освітнього моніторингу.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Володимир Медяний