"Абрамович кінного спорту"

Купівля дорогих коней, гучні "трансфери" наїзників, поява на людях та дружні стосунки з швейцарською тенісною легендою Мартіною Гінґіс та теперішньою зіркою світового жіночого тенісу Каролін Возняцкі - все це у Німеччині забезпечило народному депутату Олександру Онищенку славу "Абрамовича кінного спорту". Мовляв, як і власник "Челсі", він вимощує грошима дорогу на вершину спортивного п'єдесталу. На початку цього року Онищенко знову змусив згадувати про себе німецькі ЗМІ, переманивши під прапор української збірної відомого наїзника Рене Теббеля.

Не перший і не останній?

Зміна "громадянства" з німецького на українське тільки на перший погляд виглядає дивною - бо мова йде лише про виступи за українську збірну з кінного спорту, яку Теббель й так тренує з осені 2013-го. "Я все ж залишаюся німцем", - заявив Теббель в інтерв’ю інформагентству dpa.

Як пояснили DW у Німецькій федерації кінного спорту, для виступів за національну збірну країни наїзник повинен надати Міжнародній федерації кінного спорту (FEI) докази громадянства (паспорт), а та вже звертається за згодою до попередньої федерації. У німецькій федерації вирішили не вставляти палки в колеса Рене Теббелю. А от як спортсмен, не відмовляючись від німецького громадянства, вирішує питання з українським паспортом, - запитання вже до самого наїзника чи радше до того, хто запросив його виступати за збірну. Зрештою, Теббель - не перший, кого Онищенку вдалося залучити до виступів за національну команду.

На останньому світовому форумі в нормандському Кані з п’яти наїзників під жовто-синім прапором - лише двоє були українцями за походженням - Олег Красюк та сам Онищенко. Серед натуралізованих "легіонерів" у команді - кілька німців, бразилець, угорець. Попри те, що з весни 2013-го Онищенко вже не є президентом Федерації кінного спорту України, національна команда, вочевидь, залишається його "приватним" проектом. Раніше в ній були і представники Бельгії - країни, в якій Онищенко, за повідомленнями західних ЗМІ, володів кінним заводом, однак стосунки з якою у нього "зіпсувалися".

З валізою готівки

Мова йде про затримання Онищенка в 2007 році в аеропорту бельгійського Льєжа з готівкою в сумі 200 тисяч євро. Як писали місцеві ЗМІ, йому закидали підробку документів та ухиляння від сплати податків, а також те, що він нібито використовує кінний спорт як прикриття для відмивання грошей. Після кількох днів ув'язнення Онищенка все ж відпустили під заставу, однак згодом справа мала продовження. У 2012 році з аукціону були продані коні Онищенка, яких заарештували в Німеччині на вимогу бельгійської юстиції. Згодом справу було закрито.

Український "кінний магнат" продовжує скуповувати дорогих коней. Саме коні, якими володіє та надає наїзникам для виступів магнат, є чи не головною причиною переходу спортсменів під український прапор - а не так гроші чи кар’єрні перспективи. Вартість скакунів може сягати мільйонів доларів. Резонансу в Німеччині, зокрема, набула невдала спроба Онищенка перекупити нібито за п’ять мільйонів євро кобилу BellaDonna. Покупці з колишнього Радянського Союзу на кшталт Онищенка, а також з Близького Сходу, за твердженням гравців ринку, суттєво підігріли ціни.

Свою нову "домівку" коні Онищенка знайшли в нижньосаксонському селі Герцляке з населенням у 4 тисячі жителів. Саме тут - в помісті Gut Einhaus, яке нібито належить Онищенку, доглядають близько 30 коней, тут Рене Теббель тренує українських збірників. Звідси, як стверджував Теббель в інтерв’ю SID у вересні, Онищенко підтримує приватні та ділові контакти з Україною. Тут він планував минулого року провести престижні міжнародні змагання. Однак, як зазначили в Німецькій федерації кінного спорту, турнір організатори зрештою скасували.

Звідки гроші?

З огляду на спосіб життя Онищенка та дороге хобі, у Німеччині ЗМІ часто називають його "мільярдером". Хоча в оприлюдненій Онищенком як народним депутатом декларації за 2013 рік вказуються значно скромніші цифри. Депутат задекларував внески до статутних капіталів підприємств на 30 мільйонів гривень та сумарний річний дохід у майже 18 мільйонів гривень - сума, якої вистачить хіба що на купівлю кількох елітних коней.

У рейтингу видання "Фокус" за 2013 рік Онищенко посів 146 місце з оцінкою статків у 65 мільйонів доларів. Головні активи Онищенка - частки в низці компаній, які займаються торгівлею та видобутком газу. Наростити присутність в цьому бізнесі Онищенку вдалося в 2012 році, коли він придбав газодобувну компанію "Пласт" Давида Жванії.

У Верховну Раду - "на коні"

У "політичній лізі" України Онищенко грає з 2012-го: тоді він уперше став народним депутатом та увійшов до фракції "Партії регіонів", в якій перебував до 20 лютого минулого року. У парламенті Онищенко чи не найбільше запам’ятався участю в численних сутичках з представниками на той час опозиційних фракцій. Однак зміна влади поки ніби не позначилася на газовому бізнесі Онищенка: за повідомленнями українських ЗМІ, влітку 2014 року одна з його компаній виграла тендер на постачання газу групі "Метінвест" Ріната Ахметова та металургійному комбінату "Arcelor Mittal Кривий Ріг" обсягом 700 мільйонів кубометрів.

Зрештою, як з'ясувалося, захоплення конями для Онищенка - не лише витрати. Воно допомогло йому в жовтні 2014 року вдруге стати народним депутатом. Коли ЦВК "завернула" реєстрацію кандидата через те, що той, мовляв, у 2011 та 2012 роках перебував за межами України більше 180 днів, при повторному поданні Онищенко надав документи про необхідні службові відрядження від Федерації кінного спорту. І з великим відривом виграв вибори у 93 одномандатному окрузі в Київській області.

Проект "збірна" житиме?

Попри залучення іноземних спортсменів, добитися помітних успіхів збірній не вдалося. На Олімпіаді в Лондоні, як і на останньому Чемпіонаті світу, команда залишилася без медалей. У британській столиці підтримати свого приятеля Онищенка на змагання приїхав Володимир Кличко, однак наїзник і на той час президент федерації провалився, не подолавши перший раунд кваліфікації.

Судячи з переходу під український прапор Рене Теббеля, відмовлятися від фінансування проекту "збірна" Олександр Онищенко не планує. За словами німецького наїзника агентству dpa, Онищенко зробив йому "хорошу пропозицію" і він погодився тренувати українську команду впродовж чотирьох років. Вочевидь, питання з українським паспортом вже вирішене і навряд чи на перешкоді виступам Теббеля за збірну стануть навіть погрози міністра закордонних справ України Павла Клімкіна про боротьбу з подвійним громадянством. "Незабаром застосовуватимуться санкції до тих, хто має по два і більше паспортів", - сказав Клімкін в Ужгороді 5 січня, цитує слова міністра інформагентство "УНІАН".

До нової батьківщини не байдуже?

Зрештою, у німецьких наїзників, які виступають під жовто-блакитним прапором, з часом виникає і почуття прив'язаності до України. Як заявила Катарина Оффель, яка прийняла рішення виступати за збірну України ще в 2005-му, в інтерв'ю Frankfurter Allgemeine Zeitung, вона ідентифікує себе з Україною та для неї важливо, щоб кінний спорт в Україні "мав традиції". А також розповіла про те, як допомагала влітку 2014-го вивозити коней з тренувального центру в Донецьку. "Те, що там відбувається, стосується нас всіх. Йдеться про людей, які там живуть", - підкреслила Оффель.