Перевірки на родинні зв'язки з Росією

Українським спецслужбам в останні дні року роботи, очевидно, не бракує. В Україні нараховується близько 230 тисяч державних службовців, і їх треба перевірити на наявність родичів у Криму, котрі можуть мати російське громадянство. Таке завдання перед Службою безпеки України (СБУ) ще 16 грудня поставив президент України Петро Порошенко. Перевірки в першу чергу стосуються працівників правоохоронних і слідчих органів.

Передувало цьому кроку резонансе журналістське розслідування інформаційного порталу Bihus.Info. В матеріалі йшлося про статки першого заступника голови української Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Його сім'я нібито володіє дорогою  нерухомістю, а найближчі родичі мають російські паспорти та постійно "курсують" між Києвом та анексованим Росією Кримом.

На початку грудня українська контррозвідка підтвердила, що дружина та дочка Семочка мають російське громадянство. НАБУ, зі свого боку, відкрило справу щодо Семочка за статтею про "незаконне збагачення". А в СБУ згодом повідомили, що розпочали кримінальне провадження за статтею "державна зрада". Слідство триває.

"Так можна звільнити всіх"

Рішення про масову перевірку українських державних службовців на наявність у них родичів з російським громадянством чимало експертів сприйняли критично. Як наголосив аналітик Центру "Дім демократії" Анатолій Октисюк, родичі в Криму або в Росії є в багатьох українців. "Так можна звільнити всіх, хто обслуговує державну машину", - застеріг Октисюк. Він, зокрема, звернув увагу на те, що президент не вказав, який ступінь родинних зв'язків перевірятиметься.

Октисюк вважає, що подібні перевірки треба було провести ще в 2014 році та час від часу їх повторювати. Однак , на думку експерта, спецслужба тоді підійшла до цієї роботи формально. Нині ж, після суспільного резонансу та публічних доручень президента, можуть бути показові "кадрові чистки", не виключає аналітик Центру "Дім демократії". 

Експерт Реанімаційного пакету реформ Сергій Сорока розмірковує, що йдеться "швидше про політичну заяву президента. "Її реалізувати щодо всіх неможливо", - каже він. Сорока звертає увагу на те, що в законі про державну службу не визначений порядок перевірки родинних зв'язків при прийомі на роботу. Тому, на його думку, нема й правового обґрунтування проводити такі перевірки. "Жодних вимог у законі щодо наявності громадянства інших держав у родичів держслужбовця немає, якщо не йдеться про доступ до державної таємниці", - каже Сергій Сорока.

Перевірка осіб, які мають доступ до держтаємниці

Доступ же до державної таємниці має дуже обмежене коло осіб. Як повідомив в інтерв’ю DW голова Національного агентства з питань державної служби України Костянтин Ващенко, йдеться лише про близько 200 держслужбовців, зокрема, найвищого рангу категорії "А". Це держсекретарі міністерств, керівники та заступники керівників державних органів центральної виконавчої влади, керівники апаратів судів, Рахункової палати, Антимонопольного комітету тощо. За його словами, ще до прийому на роботу  їхні біографії та родинні зв'язки перевіряються спецслужбами.

Усі ж інші державні службовці проходять спеціальну перевірку, в межах якої інформацію про кандидата перевіряє дев'ять державних інституцій. Зокрема, претенденти на посаду вказують у деклараціях про доходи та майно також інформацію про свої родинні зв’язки, а Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) перевіряє декларантів відповідно до закону про запобігання корупції.

В Україні на державну служби приймають виключно громадян України, котрі не мають громадянства іншої держави. Як пояснив Ващенко, інформацію про громадянство кандидат повинен сам вказати в анкеті. Водночас Ващенко визнав, що об'єктивно перевірити таку інформацію не можливо. "Якщо потім виявиться що людина має інше громадянство, то настає відповідальність і тягне за собою автоматичне звільнення з держслужби", - пояснив Ващенко.

Що ж стосується родичів, то, згідно з чинними правилами, кандидат, який хоче поступити на державну службу, має лише вказати, чи перебувають вони під слідство, чи не притягувалися до кримінальної відповідальності. "Про наявність родичів в інших державах, в тому числі в Російські Федерації - такої вимоги немає серед тих документів, які подає держслужбовець", - каже голова Нацагентства з питань державної служби України. Ващенко також повідомив, що жодних доручень від президента чи по лінії уряду про додаткові перевірки про родинні зв’язки держслужбовців поки що не надходило.

Повернення до практики КДБ?

Тим часом правозахисники називають ініціативи з перевірки родинних зв'язків держслужбовців поверненням до радянської "практики КДБ" і закликають президента не порушувати права людини.

"Чи є у вас родичі за кордоном? - це запитання з радянської анкети, - нагадав голова Харківської правозахисної групи, учасник дисидентського руху в СРСР Євген Захаров. - Такі родичі були обмежуючим заходом. Маючи їх, не можна було влаштуватись на роботу чи навчання". Захаров застеріг, що повертаючись до старих радянських методів, які практикують у РФ, Україна не вийде переможцем у протистоянні з Росією.