1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Страви часів Голодомору в Брюсселі

Юрій Шейко
16 травня 2018 р.

Суп з кори та хвої, млинці з трави, картопляного лушпиння та качанів кукурудзи - такі страви могли покуштувати перехожі в Брюсселі. Так українські студенти поширюють знання про Голодомори в Україні.

https://p.dw.com/p/2xoL0
Акція "Непораховані з 1932 року"  -у Брюсселі пропонували страви часів Голодомору
Акція "Непораховані з 1932 року" - українські студенти у Брюсселі пропонували перехожим страви часів ГолодоморуФото: DW/I. Sheiko

Страви, які людям в Україні доводилося готувати та їсти під час Голодомору 1932-1933 років, можна було покуштувати в Брюсселі. Такий незвичний ресторан на колесах неподалік Європарламенту організували українські студенти в середу, 16 травня, передає кореспондент DW.

Акція називається "Непораховані з 1932 року" (Uncounted since 1932). За словами організаторів, від штучного голоду в Україні померли понад сім мільйонів осіб, але точна кількість загиблих невідома, оскільки радянська влада не дозволяла вести статистику померлих. Вперше таку акцію провели в Тель-Авіві восени минулого року з нагоди 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років, розповів DW керівник Української академії лідерства Роман Тичківський. "Ми подаємо їжу, приготовану на основі рецептур з тих часів. Ми отримали їх від людей, які вижили під час Голодоморів", - зазначив організатор. У планах - інші країни та міста, зокрема Вашингтон та Оттава.

Млинці з трав і лушпиння, суп з кори та хвої - такі страви часів Голодомору пропонували 16 травня у Брюсселі
Млинці з трав і лушпиння, суп з кори та хвої - такі страви часів Голодомору пропонували 16 травня у БрюсселіФото: DW/I. Sheiko

Перехожим у Брюсселі пропонували три страви: суп з кори дуба, лушпиння гречки, хвої та шишок; млинці з картопляного лушпиння, яке викидали у колгоспах, а також з польових трав та борошна з качанів кукурудзи; хліб на заквасці з льону та бражки з кори дерев, а також сухих трав-дикоросів. Готував страви кухар Юрій Ковриженко, а студенти запрошували перехожих їх покуштувати та розповідали, що таке Голодомор.

"Люди реагують досить тепло. Для більшості тема Голодомору не є відомою", - поділився спостереженнями Роман Тичківський. Організатори також розповіли, що хотіли б, аби Бельгія визнала Голодомор в Україні геноцидом. "Сьогодні Українська академія лідерства здійснює цю акцію з надією, що ми зможемо поглибити діалог з Бельгією на тему Голодомору", - додав Тичківський.

Хоча порції були дуже маленькими, більшість із тих, хто куштував, не могли їх доїсти. "Жахливо, справді жахливо, я навіть не доїм до кінця", - сказав підприємець Сімон, який живе у Нідерландах, а походить з Анголи. До цього дня він нічого не знав про Голодомор в Україні. "Це вперше, коли я чую про геноцид в Україні, ніколи не чув про нього раніше", - каже підприємець.

На відміну від Сімона, Клаудія з Іспанії знала про Голодомор, бо вона вивчала історію, але, як каже, знала небагато. "Спершу воно ніяк не смакувало, але згодом відчуваєш смак трави, наче їси дерево, не надто гарно (...) Я вважаю, це дуже хороша ініціатива, щоб люди дізналися про реалії тоді", - розповіла Клаудія. Вона взяла із собою ще кілька порцій,щоб дати покуштувати колегам у офісі.

Які держави визнали Голодомор геноцидом (08.02.2018)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою