У Німеччині мода на подарунки, зроблені вручну
13 грудня 2011 р.
Прищіпки для білизни із звичайної нефарбованої деревини, прилад для видалення вишневих кісточок, металічна підставка для ялинки, свічки з бджолиного воску, варення з рукописною етикеткою «Полуниця, 2011 рік», бронзовий барометр ручної збірки, шоколад ручної варки… Навколо – ще чотири з половиною тисячі найрізноманітніших предметів: від вуличного ліхтаря до анісової пастилки, від лимонного мила до велосипеду. Усе це об’єднано єдиним способом виготовлення: вся продукція виготовлена вручну. І виготовлена, варто зауважити, дуже якісно.
Мануфактура на марші
Увесь цей світ чудових речей ховається під вивіскою «Manufactum». Ідея об’єднати під одним дахом якомога більше виробників якісної продукції з Німеччини та інших європейських країн, які спеціалізувалися б на ручній роботі, з’явилася наприкінці 80-тих – епоху розквіту «зеленого» руху. Найбільшого комерційного успіху досягнув німецький підприємець Томас Гооф. Його фірма «Manufactum KG», зареєстрована в 1998 році, є на сьогодні абсолютним лідером в сфері поширення «товарів, виготовлених вручну, зроблених з любов’ю». Судячи з кількості відвідувачів стильних універмагів (філіали є в шести великих німецьких містах), річний дохід фірми сягає кругленької суми.
Однак комерційний усіх поки не зіпсував підприємство: досі приємно бачити стільки якісних речей на відносно невеликій площі. Саме якісних: не вигадливих, не супермодних, не технічно «наворочених». Просто добросовісно виготовлених – від фарфорового чайника до прошитих шкіряних чобіт. І явно з любов’ю підібраних. Правило фірми: на роботу беруться люди лише з вищою (як правило, гуманітарною) освітою і любов’ю до своєю сфери діяльності (незалежно, чи це садівництво чи виноробство). Єдине, що може засмутити під час візиту до філіалу «Manufactum» - це ціни. Але ж недарма кажуть: «ми не такі багаті, аби купувати дешеві речі».
Хто і чому купує «ручне»
Нині німецька столиця переживає справжній «мануфактурний бум». Численні міні-підприємства, на яких працює від п’яти до кількох десятків людей, шиють дитячі чобітки, виробляють крейду, шоколад, карамельні цукерки, овочеві консерви, папір тощо. Відсоток ручної праці в їхньому виробництві становить не менше половини – такі правила «Об’єднання німецьких мануфактур» («Verein deutscher Manufakturen»), заснованого 2010 року в Бремені. За оцінками об’єднання, в Німеччині нині нараховується близько 120 мануфактур і майже щомісяця з’являються нові.
Звісно, «хендмейд бум» (від англ. «handmade» – зроблено руками) був би неможливий, якби на товар не було попиту. Він існує і постійно зростає. Так, той самий «Manufactum» із задоволенням констатує, що серед його постійних покупців люди до сорока років складають не менше половини. Збільшення кількості дитячих товарів в асортименті підтверджує цей висновок. Тобто «зроблено руками» - це вибір найбільш активної частини населення. Чому? Очевидно, що в рішенні купити не три рулони одноразових кухонних серветок за три євро, а однин льняний рушничок за п’ять, практичного розрахунку не менше, аніж соціальних, ба навіть політичних міркувань. Відповідальність та солідарність – не пусті поняття. Для них є місце у повсякденному житті. І зокрема – під новорічною ялинкою!
Автори: Анастасія Буцко / Євгенія Куца
Редактор: Христина Ніколайчук