У Португалії заробітчанам допомагають повертатися додому

Наприкінці 2010-го року безробіття у Португалії збільшилося до 11 відсотків. Після того як криза вдарила по мігрантах, чимало з них стали замислюватись над варіантами повернення додому. Саме тому Міжнародна Організація з Міграції спільно з португальським урядом започаткували нову програму, яка покликана допомогти заробітчанам, повернутися додому із найменшим стресом.

Мішелі Фернандес разом із чоловіком перебралася до Португалії 6 років тому з Бразилії. Спочатку справи йшли добре, але з початком кризи почалися й непосильні труднощі. «Коли я завагітніла, я втратила роботу і після цього пішло-поїхало… Відтоді наше життя стало дуже нестабільним. Зараз у нас двоє дітей, і я уже стомилася виживати. Я рахую години та хвилини, коли нарешті повернуся додому», - бідкається Мішелі.

Їжа і комунальні платежі «з’їдають» зарплату

Зараз вона працює перукаркою, однак її чоловік втратив роботу. Щоби оплачувати усі рахунки однієї зарплати стає вже замало, а треба ще утримувати дітей, розповідає жінка. «Нам навіть бракує коштів на оренду житла. Того, що я заробляю стає на їжу, рахунки за електрику та воду. Навіть довелося перестати водити молодшу дитину у садок, бо ми не можемо тепер собі цього дозволити», - нарікає Мішелі. Зараз Мішелі із сім’єю розмірковують над шляхами повернення до Бразилії.

Останній шанс

Витрати на дорогу назад заробітчанам оплачують португальські та європейські платники податків. Марта Бронзін, керівник цього проекту, каже, що кількість заяв від людей, які хочуть залишити країну зростає. Торік 2 тисячі іноземців залишили країну. Півтисячі – скористалися цією урядовою програмою. Цього року заявки подали вже 250 осіб.

«Ця програма - останній шанс для тих, кому важко виживати в Португалії. Кількість заяв невпинно зростає, але ми не можемо надати допомогу усім. У нас обмежений бюджет», - наголошує Марта Бронзін.

Сім’ї Фернандес пощастило, її заявку прийняли та схвалили через 3 місяці, а от 28-річний водій вантажівки Алехандре да Кончейчао досі чекає на відповідь. Він також із Бразилії, його дружина зараз хвора і безробітна. Окрім цього у Алехандре два місяці тому народився син. Після оплати житла у сім’ї лишається лише 200 євро на місяць на усі інші потреби. Його родичі у Бразилії розповідають, що життя на батьківщині покращилося. Але Алехандре тепер бракує грошей навіть на квиток додому. «Ціни постійно зростають і моєї зарплати просто не стає на нас трьох. Мені треба вибиратися звідси, навіть якщо доведеться плисти через океан», - каже чоловік.

З іншої сторони Мішелі Фернандес уже планує своє майбутнє життя у Бразилії. Там вона хоче відкрити власний перукарський салон й бути успішною. Це ще один пункт, де португальська програма репатріації може допомогти. Коли Мішелі повернеться до Бразилії, вона може отримати близько тисячі євро, як допомогу для початку нового життя на старому місці.

Автор: Йоген Фагет, Аліна Мосендз
Редактор: Дмитро Каневський