У яких порушеннях морського права Київ звинувачує РФ у Гаазі
12 червня 2019 р.Як і на інших великих міжнародних процесах за участю України і Росії, на попередніх слуханнях у Постійній палаті Міжнародного третейського суду (ППТС) в Гаазі делегацію Києва очолює заступниця голови українського міністерства закордонних справ Олена Зеркаль. У вівторок, 11 червня, вона скористалася можливістю оголосити у своєму виступі аргументи України, що свідчать про порушення Росією Конвенції ООН з морського права.
Порушення морського права: список претензій Києва до Москви
Зеркаль перерахувала найзначніші, на думку Києва, порушення конвенції Росією у Чорному і Азовському морях, а також у Керченській протоці. За висловом Зеркаль, у порушення статей 2-ї, 56-ї і 77-ї конвенції РФ "розкрадає українські ресурси у Чорному морі і не дає Києву доступ до покладів нафти і газу на українському ж шельфі".
Починаючи від весни 2014 року, "Росія викрала вже понад 9 мільярдів кубометрів природного газу", заявила Зеркаль. За її словами, це завдає удару по енергетичній автономії України, оскільки вона могла б самостійно забезпечити себе природним газом: "Необхідний обсяг, а це 5-6 мільярдів кубометрів на рік, можна було б покрити за рахунок наших покладів в Чорному морі".
Глава української делегації також повідомила суду, що Росія руйнує традиційний життєвий уклад українських рибалок: "Їх просто витісняють з тих місць, у яких вони рибалили споконвіку. Як наслідок істотно скоротився український щорічний вилов (риби. - Ред.)".
Зеркаль зазначила, що з порушенням численних положень конвенції та без будь-яких юридичних для цього підстав Росія протиправно побудувала міст через міжнародну протоку, заважає судам всіх країн, що прямують в українські порти, і розкрадає енергоресурси, що у сукупності є порушенням міжнародного морського права.
Позиції Росії і України захищають юристи зі світовим ім'ям
У цілому виступ глави делегації України тривав близько 30 хвилин. Відтак слово для аргументації отримали радники з української сторони, щоб постатейно розповісти, як саме Росія порушує Конвенцію ООН з морського права, ухвалену в 1982 році.
Київ залучив авторитетних міжнародних юристів, які повинні обґрунтувати необхідність розгляду позову України у Міжнародному третейському суді. Серед них, зокрема, американський професор Гарольд Коу, у минулому головний юрист Держдепартаменту США під час президентства Барака Обами.
14 червня стане останнім днем слухань, після чого суд візьме перерву для зважування аргументів сторін і винесення рішення за можливістю розгляду їм цієї справи. А 10 червня у межах розпочатих попередніх слухань свою позицію виклала російська сторона. Її аргументація зводилася до того, що процес не може відбутися за формальною ознакою.
На думку представників РФ, юрисдикція Міжнародного третейського суду в даному випадку не діє, оскільки позов України стосується не тільки Конвенції ООН з морського права, а й приналежності Криму. Слід зазначити, що і в команді російських радників є дуже авторитетні юристи зі світовим ім'ям.
Дебати у закритому режимі
Подальші дебати, включаючи виступи радників, проходять у закритому режимі. На цьому, як повідомили DW представники суду, наполягла російська сторона. Крім того, досі заборонено оприлюднювати меморандум з перерахуванням порушень Росії, який Україна передала суду ще у лютому 2018 року. Лише після того, як суд підтвердить свою юрисдикцію у цій справі і почнеться його розгляд по суті, громадськість зможе ознайомитися з меморандумом.
Чим викликана така секретність, з'ясувати у російської сторони не вдалося, її представники - на відміну від членів делегації України - відмовилися дати коментарі журналістам у кулуарах. При цьому попередні слухання не викликали великого інтересу в російських ЗМІ. Лише зрідка журналісти інформагентств РФ з'являлися у прес-центрі арбітражного суду. Натомість з України до Гааги для висвітлення процесу, за спостереженнями кореспондента DW, приїхало близько півтора десятка репортерів.
Нагадаємо, що Міжнародний третейський суд в Гаазі в кінці лютого 2019 року ухвалив рішення на користь НАК "Нафтогаз України" за його позовом до Москви, постановивши, що РФ, згідно з двосторонньою угодою про взаємний захист інвестицій між Україною і Росією, несе відповідальність за незаконне захоплення активів "Нафтогазу" в Криму. Зараз суд займається підрахунками збитків, завданих уналісдок експропріації цих активів.
На думку експертів, що спостерігають за нинішніми попередніми слуханнями, суд, швидше за все, підтвердить свою юрисдикцію і розглядатиме по суті цю справу. Так вчинив і Міжнародний морський трибунал у Гамбурзі, який у кінці травня підтвердив свою юрисдикцію у справі про затримання Росією в районі Керченської протоки трьох українських кораблів та арешт моряків. У тому процесі беруть участь троє суддів, які зайняті і у попередніх слуханнях в Гаазі, включаючи головуючого на обох процесах корейського суддю Пак Чжин Хуна.