Фрески Бруно Шульца: крапка в складній історії

Навесні 2001 року звістка із західноукраїнського Дрогобича про загадкове викрадення щойно віднайдених німецько-польською експедиційною групою настінних малюнків Бруно Шульца, шокувала весь мистецький світ.

Суперечка за право володіння

Як з’ясувалося згодом, фрески потрапили до єрусалимського музею “Яд-Вашем”, де стверджували, що одержали їх цілком законно та ще й привели до ладу. Київ та Єрусалим сперечалися про право володіти ними майже сім років. Лише візит президента Ющенка до Ізраїлю восени 2007-го дав поштовх до знайдення компромісу – Київ офіційно передав малюнки Ізраїлю у депозит строком на 15 років в обмін на визнання малюнків власністю України.

І от нещодавно довгоочікувану експозицію таки відкрили. Чи добре поводяться з раритетами Шульца, поїхали особисто пересвідчитися директор музею «Дрогобиччина» Зеновій Бервецький та заступник міністра культури України Владислав Корнієнко, який в інтерв’ю «Німецькій хвилі» не залишив сумнівів, хто, на його думку, переміг у цій арт-суперечці з елементами великої політики: "Ми вважаємо це великою перемогою у наших стосунках. Ізраїльська сторона у міжнародному документі визнала, що ці малюнки належать Україні і взяла на себе зобов’язання з музеїфікації. Створені факсимільні копії, які ми передали до дрогобицького музею, і в якому ці твори, до речі, ніколи ще не експонувалися".

У церемонії відкриття експозиції фресок брав участь і єдиний прямий родич Бруно Шульца, його стриєчний онук Марек Подстольський, який нині живе у Німеччині. Серед півтисячі інших гостей були колишня підневільна працівниця вілли Ландау, стіни якої прикрашав видатний митець, а також відомий ізраїльський письменник Давид Ґроссман, який черпає натхнення у творах «дрогобицького Кафки».

Сумне не згадувати

Усі намагалися не згадувати про малоприємні моменти семирічних переговорів, порушену Генпрокуратурою України карну справу щодо вивезення фресок, критику першовідкривача малюнків гамбурзького кінодокументаліста Беньяміна Ґайслера та поляків, які теж дуже хотіли долучитися до перемовин... Фрески відновлено й збережено для майбутніх поколінь і це найголовніше, кажуть єрусалимські фахівці-реставратори.

І де, як не у «Яд-Вашемі» найкраще демонструвати казкову фрескову Білосніжку, Гензеля і Гретель та гномиків, не з власної волі намальованих Бруно Шульцем у дуже неказковій реальності окупованого нацистами Дрогобича, каже голова музейного департаменту «Яд-Вашем» і куратор виставки Юдіт Шен-Дар: "Бруно Шульц відомий у світі передусім як письменник і менше як художник. Нам було дуже важливо представити конкретно ці його малюнки. Вони створювалися у період, коли Шульц не був вільним митцем, а працював примусово у австрійського офіцера СС Фелікса Ландау, який двічі не думав перед тим, як натискати на курок пістолета. Тобто, мистецтво у неволі, це та важлива тема, яка допомагає нам зрозуміти як працювали митці у період нацистської окупації".

Значний інтерес публіки

За словами Шен-Дар, не справдилися прогнози песимістів, котрі пророкували брак інтересу публіки до шульцівських доробків: "З величезним задоволенням можу сказати, що відвідуваність виставки надзвичайно жвава. Щоденно понад 200 відвідувачів приїздять спеціально, аби оглянути саме експозицію фресок Шульца. Звичайно, як і в цілому світі, Шульц – це не "попса", його твори вимагають певної інтелектуальної підготовки. Тож не варто чекати, що народ прийде масами. Але для тих з нас, хто знає, хто цінує спадщину європейської культури, для них Бруно Шульц є видатною особистістю".

Майбутнє

Власні плани щодо відреставрованих стінописів має і Міністерство культури України. Як розповів Владислав Корнієнко, в Києві готові розглядати і варіанти проведення спільних міжнародних шульцівських заходів, що вже давно пропонували поляки та німці: "Бруно Шульц має зв'язок з польською, українською, єврейською культурами. Нині ми організовуємо проект: залучаємо польську, німецьку, ізраїльську сторону і можемо організувати навіть експозицію. Я не виступаю ініціатором, але це питання обговорення для сторін. Ми готові організувати експозицію у цих країнах".

Ідею проведення таких виставок чи навіть відкриття у рідному місті повноцінного музею Бруно Шульца гаряче підтримує й родич митця Марек Подстольський. Втім, на його думку забагато часу вже змарновано. Нині, через фінансову кризу, знайти меценатів, охочих підтримати цей шляхетний почин, буде вельми нелегко.

Дмитро Каневський

Редактор: Леся Юрченко