Хто на контролі?
24 січня 2013 р.Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко в інтерв'ю DW назвав "цікавою ідеєю" заклик ПАРЄ до України та ще до восьми держав-членів створити національний орган, який би відповідав за виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі. Він погодився із думкою автора доповіді в ПАРЄ, депутата від Партії регіонів Сергія Ківалова про те, що такий орган має бути створений Верховною Радою. "На разі контроль за виконанням рішень ЄСПЛ виконує Міністерство юстиції, але воно не може впливати на парламент і на суди. А от депутати мають можливість впливати на судову практику через внесення змін до законів", – зазначив правозахисник.
Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров теж виступає за посилення ролі парламенту у виконанні рішень Європейського суду. "Після скасування конституційної реформи 2004 року Верховна Рада втратила більшість контрольних функцій. Тому її треба підтримати і надати їй функції ширшого контролю за виконанням рішень ЄСПЛ", – сказав він DW. Захаров переконаний, що забезпечити незалежність національного органу з виконання рішень ЄСПЛ можна тільки доклавши надзвичайних зусиль. "Це станеться тоді, коли депутати, що там працюватимуть, будуть захищені від тиску та нападів з боку виконавчої влади, яка, можливо, не буде в захваті від створення такого органу", – сказав Захаров.
Лише на третину
Головною причиною невиконання рішень Європейського суду в Україні, як кажуть правозахисники, є небажання влади виконати вимоги ЄСПЛ та змінити закони та судову практику із тим, аби запобігти повторному порушенню прав людини та поданню нових скарг на ці порушення.
Як раніше повідомив в інтерв'ю DW голова Європейського суду Дін Шпільман, в цьому органі вже накопичилося сто тисяч скарг. Серед країн, що тримають лідерство за кількістю скаржників він згадав Україну, Росію, Туреччину, Румунію та Польщу. Однією з ознак українського лідерства в цьому списку стало задоволення 17 січня Європейським судом одразу 206 скарг українців на невиконання вердиктів національних судів.
Член-кореспондент Національної Академії правових наук Станіслав Шевчук, який має досвід роботи в ЄСПЛ як суддя ad hoc, вважає, що в Україні не виконують переважну більшість рішень Європейського суду. Єдиним досягненням української влади, за його словами, стало налагодження своєчасної та повної виплати грошових компенсацій, сказав він в інтерв'ю DW. Водночас, кожне рішення ЄСПЛ містить в собі три компоненти і грошові компенсації лише один з них.
Другий компонент – індивідуальні заходи. Такі, як перегляд справи, де були порушені права людини українськими судами. Третій компонент – загальні заходи з попередження порушень людських прав в майбутньому. "Рішення Європейського суду вважається виконаним, тільки коли воно знімається з контролю Комітету Ради міністрів ради Європи, який перевіряє виконання всіх цих трьох компонентів", – наголосив Шевчук.
Користь для України
На думку науковця, забезпечити повноцінне виконання рішень ЄСПЛ міг би спеціальний орган, про який йдеться в резолюції ПАРЄ від 22 січня. Такий орган, як вважає Шевчук, має бути міжвідомчий, а його основною функцією має стати узгодження дій всієї владної системи. Адже на міжнародному рівні відповідальною за порушення прав людини вважають Україну, як державу, а не її окремі владні структури.
На думку Шевчука, найбільш доцільно було би створити постійно діючу координаційну раду керівників всіх гілок влади. "З кожного рішення, яке підпадає під посилений контроль Комітету міністрів ПАРЄ, має ухвалюватися відповідне розпорядження уряду, парламенту та судової влади з усунення причин порушення Європейської конвенції з прав людини", – вважає правник. Він наголосив, що всі ці заходи потрібні, насамперед, самій Україні, яка має виконувати свої міжнародні зобов'язання та "наближати свою правову систему до європейських стандартів прав людини".