Хто і навіщо купує старі німецькі вокзали

Будь-яке місто починається з вокзалу: саме вокзал і прилегла до нього площа традиційно служать візитівкою міста. Багато німецьких вокзалів були побудовані в XIX столітті - в епоху грюндерства, коли в Німеччині спостерігався небувалий економічний підйом.

Але сьогодні в невеликих містах і селищах ці добротні будівлі майже, а то і зовсім, не використовуються. А все тому, що потреба в них відпала: квитки продаються в автоматичних касах на пероні, залізничники і їхні сім'ї, яким для проживання колись виділялися привокзальні приміщення, давно живуть в окремих будинках або квартирах. Отже, близько десяти років тому концерн Deutsche Bahn, основний німецький залізничний оператор, став продавати недіючі будівлі вокзалів, які йому належать. Але хто ж покупці?

Від арт-майстерень до бюро подорожей

Колись в цих добротних пасажирських приміщеннях розміщувалися і зал очікування, і касова зала, і камера зберігання, і ресторан, і навіть шевська майстерня, а в службових - комори, апаратні, кабінет чергового по станції, кімнати для проживання начальника станції і його сім'ї. Тепер же вокзал в бранденбурзькому Фалькенберзі має інше призначення. Кімнати на першому поверсі перетворені на арт-майстерню. Під стукіт коліс потягів, що проходять повз, тут живе зі своєю сім'єю і пише картини місцева художниця Аріане Босс (Ariane Boss). Інші приміщення вокзалу переобладнані в квартири. У них живуть близько 20 осіб.

Власник будівлі - чоловік Аріане, маклер з нерухомості Томас Віттшток (Thomas Wittstock). В цілому він купив уже дев'ять вокзалів: переобладнав їх, відремонтував і тепер здає приміщення - під комунальні квартири для студентів, зали для урочистих заходів, художні майстерні, ресторани, кафе, дискотеки, музеї, бюро подорожей, невеликі мануфактури.

"Бажаючих придбати невеликий пасажирський вокзал більш ніж достатньо. За останні кілька років нами продано близько 2100 таких станцій. У нас залишилося лише 800, але 500 з них ми хочемо залишити в своїй власності. В будь-якому випадку, попит настільки високий, що ми навіть влаштовуємо конкурс покупців: продаємо тільки тим, хто має достатньо коштів на санацію цих історичних будівель і підтримку їх в порядку. Ми хочемо, щоб старі вокзали потрапляли в хороші руки", - розповідає в розмові з DW офіційний представник Deutsche Bahn Норберт Ґірсдорф (Norbert Giersdorf).

У незвичайній обстановці

Вокзали бувають різними. Відповідно, і ціни різняться. "Найбільш вигідні за ціною вокзали розташовані на сході Німеччини. Взагалі все залежить від місця розташування об'єкта та його стану. Скажімо, для сільського пасажирського вокзалу площею 280 квадратних метрів у федеральній землі Баден-Вюртемберг, який має вельми непривабливий вигляд і вимагає серйозного ремонту, чесна ціна - 80 тисяч євро. А ось вокзал в Гейдельберзі, нехай і менший за площею, але зате в гарному стані, продається за 525 тисяч", - наводить приклад Норберт Ґірсдорф.

До слова, інвесторів, які вирішили вкласти капітал в придбання тієї чи іншої вокзальної будівлі, одразу сповіщають: їм доведеться змиритися з тим, що регулярно тут лунатиме і рев тепловозних гудків, і стукіт коліс потягів. "Графік руху потягів на ділянках залишиться колишнім, внесення змін у зв'язку з новим призначенням вокзальних будівель виключено. Те ж стосується і зупинок: якщо за розкладом така передбачена, то потяг тут зупинятиметься і надалі", - зазначає Норберт Ґірсдорф.

Храм в залі очікування

Мешканців буддистського храму, який знайшов притулок в стінах колишнього пасажирського вокзалу Варбурга, що в Північному Рейні - Вестфалії, сусідство із залізницею не бентежить. Близько семи років тому цю будівлю купила і повністю відремонтувала місцева лікарка-ортодонт Шарлотте Ґормзен (Charlotte Gormsen). Зробила вона це спеціально для буддійських ченців, серед яких у неї є друзі. Тепер буддисти цю будівлю орендують.

"Цей вокзал був в такому занепаді, що концерном Deutsche Bahn за нього була призначена суто символічна ціна: я купила його лише за один євро. Зате ремонт обійшовся мені в два мільйони євро. Ви навіть не уявляєте, як виглядала ця історична будівля: колись елегантні цегляні башточки обвалилися, у стіни вросли дерева - одним словом, повне запустіння", - розповідає в інтерв'ю DW Шарлотте Ґормзен.

Але, врешті-решт, вокзал Варбурга повністю відновили. Причому при реконструкції будівлі використовувалися матеріали, ідентичні оригінальним, що використовувалися при його будівництві. А готували їх за рецептами старих майстрів. Тепер перепрофільований в буддистський храм варбурзький вокзал перебуває під охороною держави - як цінний пам'ятник історії і культури. І на його утримання виділяються дотації - як від Німеччини, так і від Європейського Союзу.

"Я рада, що внесла свій внесок у перетворення вокзалу, який не діяв, на буддистський центр. Німеччина - багатонаціональна країна. А багате різноманіття культур - головна ланка в формуванні у людей толерантної свідомості", - вважає німецька лікарка і інвесторка Шарлотте Ґормзен.