Ціни на нафту падають і без Ірану

Александер фон Ґерсдорф з Асоціації підприємств нафтопереробної промисловості у Берліні точно пригадує: "Рік тому ціна за нафту марки Brent становила близько 110 доларів за барель, а в барелі 159 літрів. Зараз ціна - 55 доларів, тобто скоротилась вона практично вдвічі", - пояснив Ґерсдорф у коментарі DW. Американська нафта марки WTI нещодавно впала навіть нижче 50 доларів - і це ще тоді, коли Іран на експортував ні краплі нафти.

Допоки постачання нафти з Ірану не повернеться до помітних обсягів, мине не один день. Спочатку треба відновити виробничі та транспортні потужності, які після трьох років простою мають бути знову запущені в дію. Тоді як експерти з питань сировини німецького банку Commerzbank передбачають, що Іран до середини 2016 року зможе щодоби видобувати на півмільйона барелів нафти більше. Водночас видання Die Welt прогнозує збільшення Іраном щоденного виробництва нафти на 800 тисяч барелів, коли фактично нині в Ірані видобувається близько трьох мільйонів барелів на добу. Для порівняння: на даний час країни ОПЕК щодня видобувають понад 30 мільйонів барелів.

Тому, на думку фон Ґерсдорфа, причини падіння цін на нафту набагато серйозніші: збільшення видобутку нафти в США та падіння попиту в Китаї. "У США, попри очікування, видобуток нафти не скорочується. Він знаходиться на дуже високому рівні, на рівні початку 1970-их років".

США не скорочують постачання

У цілому, за минулий рік США збільшили видобуток нафти на 16 відсотків - до 516 мільйонів тонн. Тепер ця країна входить у трійку світових лідерів за рівнем видобутку нафти разом із Саудівською Аравією та Росією. Однак майже половина цих обсягів забезпечуються дорогим і суперечливим фрекінгом - витисканням нафти із пористого шару кам'янистих порід.

"А з іншого боку, є Китай, де економіка розвивається не так сильно, як передбачалося, - пояснює Ґерсдорф. - І це має наслідки для попиту на нафту, який не настільки високий, як вважалося". На додачу, у багатьох країнах з економікою, що розвивається, кон'юнктура дає збій, як наприклад у Росії або Бразилії, і попит на енергоносії також слабшає.

Окрім того, ОПЕК - організація країн-експортерок нафти - змінила свою попередню політику. У минулому картель завжди прагнув високих цін на світовому ринку, задля яких члени ОПЕК дотримувались простої логіки видобутку: вони виробляли настільки мало, наскільки це було можливо технічно. Таким чином, світова пропозиція була обмежена - і картель міг реалізовувати товар за високими цінами.

Тепер ОПЕК триматиме високу планку видобутку

Сьогодні ОПЕК не настільки потужна, як раніше, оскільки її 1,7 мільярда тонн на рік становлять лише 40 відсотків нафтовидобутку в світі. Попри це, організація, на думку Ґерсдорфа, й досі грає важливу роль: "Забезпечується - і, вочевидь, вельми свідомо - як раз достатня пропозиція, щоб побачити, чи не можна витиснути з ринку інших постачальників. Принаймні про це говорять експерти, що є дуже близькими (до картелю. - Ред.)".

Під "іншими постачальниками" дуже часто мають на увазі США. Раніше Саудівська Аравія скорочувала обсяги видобутку з метою стабілізації цін. Сьогодні країна видобуває близько 10 мільйонів барелів на день - найімовірніше, задля того, щоб знизити ціни на нафту до такого рівня, щоб фрекінг у США та Канаді став економічно невиправданим.

У довгостроковій перспективі попит зросте

Окрім збільшеної пропозиції та скороченого попиту свою роль відіграють й інші чинники. Так, принаймні у промислово розвинених країнах останнім часом майже повністю втратили зв'язок раніше взаємопов'язані зростання економіки та споживання нафти, тобто його обсяги. "Це можна побачити й конкретно у цифрах, - каже фон Ґерсдорф. - Тут, у Німеччині, ми показуємо незначне зростання економіки. Споживання бензину у першій половині 2015 року скоротилось при цьому на два відсотки. Бензин та дизельне паливо і надалі використовуватимуться ще більш ефективно. Ми цього стану уже досягли, однак так не відбувається у всьому світі".

У світі ж матиме більш вагоме значення зростання упродовж найближчих 20 років попиту на додаткові енергоносії на 35-50 відсотків, стверджують експерти. Однак, збільшення попиту обґрунтовує і зростання кількості нафтосховищ у світі: "Це факт, що попри високий рівень споживання 90 мільйонів барелів нафти щодня, вони з кожним роком збільшуються, а не зменшуються".

І це обґрунтовується, каже Ґерсдорф, як джерелами видобутку конвенційної нафти по обох боках Атлантичного океану біля Африки та Південної Америки, так і такими новими технологіями, як фрекінг. При цьому разом із США важливу роль відіграє і Канада. "Три мільйони барелів на день видобуває Канада і це результат використання так званих неконвенційних методів видобутку, які використовуються дедалі частіше", - наголошує експерт.