Продовження саги
23 квітня 2012 р.Обвинувачення Юрія Луценка в організації незаконного стеження під час розслідування справи щодо отруєння Віктора Ющенка є епізодом порушеної проти екс-міністра МВС кримінальної справи. Цей епізод був виокремлений Печерським райсудом Києва в окреме провадження. Генпрокуратура закидає Луценкові та його підлеглим "зловживання владою, тобто умисне використання службовою особою та представником правоохоронних органів влади всупереч інтересам служби". В обвинувальному висновку прокурори стверджують, що ці дії "завдали істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам і інтересам Валентина Давиденка", який був на той час водієм колишнього першого заступника голови СБУ Володимира Сацюка.
Сам Давиденко, виступаючи на допиті в суді ще в серпні торік спростував порушення його прав. Він не виключив, що таке формулювання з'явилося в матеріалах справи з ініціативи слідчого, який йому продиктував текст заяви про вчинення Луценком та його підлеглими злочину. "Я не вважаю себе потерпілим", – заявив тоді Давиденко в суді. Оглядачі не виключають, що саме з цієї причини він не з'явився на судове засідання, яке мало відбутися 2 квітня і було відтерміноване суддею на 23 квітня.
Бракує складу злочину
Адвокат Луценка Олексій Баганець також вважає обвинувачення проти свого клієнта "цілком абсурдними" і має намір клопотатися про закриття кримінальної справи. Проте один з політичних сподвижників Луценка, депутат Верховної ради Олесь Доній сказав DW, що влада прагне затягти розгляд цієї кримінальної справи на кілька місяців із тим, аби унеможливити участь Луценка в жовтневих парламентських виборах. Єдиним позитивом судових засідань депутат назвав те, що друзям Луценка вдається хоча б коротко поспілкуватись із ним, оскільки впродовж останніх місяців їм відмовляють у побаченнях з підсудним у СІЗО.
Відповідаючи на питання DW скільки в цій справі права і скільки політики, президент центру "Відкрита політика" Ігор Жданов заявив, що справи Луценка, так само, як і справи Юлії Тимошенко, не мають жодного стосунку до права. "Це абсолютно політичні процеси, це вибіркове застосування законодавства, переслідування опозиції та політичні репресії", – сказав він. Жданов вважає, що навіть правники не можуть знайти в цих справах складу злочину.
Елемент залякування
Нинішня справа проти Юрія Луценка є елементом "залякування опозиції напередодні парламентських виборів", сказав DW директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран. Він вважає, що Луценко вже засуджений та ув'язнений, а тому немає необхідності в додатковому засудженні. До того ж, Луценко не має високого рейтингу популярності і не становить такої політичної загрози владі, як Юлія Тимошенко. "Єдиною метою суду у ще одній справі Луценка є залякування тих опозиціонерів, які були наближені до Ющенка і зараз не співпрацюють з владою", – заявив Таран.
Експерт впевнений, що у влади просто немає інших способів боротьби з опозицією, ніж порушення проти її представників кримінальних справ та застосування вибіркового правосуддя. "У відкритій політичній боротьбі влада зараз суттєво програє опозиції. Але парадокс в тому, що порушуючи кримінальні справи проти своїх супротивників влада так само програє, адже тепер найвищий рейтинг має лідер опозиції, яка перебуває у в'язниці", – сказав Таран. Найбільш ефективним способом боротьби з опозицією, на думку експерта, могло би стати "не порушення політичних справ і боротьба проти опозиції в судах, а впровадження реформ, які б довели, що ця влада краща за попередню".