Росія і США досягли прориву щодо Сирії?

"Це, звісно, ще не прорив, але це шанс на прорив", - написав на Facebook Костянтин Косачов. Очільник комітету з міжнародних справ російської Ради Федерації бачить ознаки "довгоочікуваного розвитку відносин" Росії та США в бік "реального співробітництва" в Сирії. Ключові слова в цьому контексті - реальна політика.

Такі майже дружні висловлювання російських політиків у бік Вашингтона лунають останніми роками особливо рідко. Переважають різкі тони. Обережний оптимізм Косачова пов'язаний із домовленостями, досягнутими під час візиту держсекретаря США Джона Керрі до Москви наприкінці минулого тижня. Керрі їздив до Росії, щоб провести переговори щодо американських пропозицій про дії в Сирії. Спершу він зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним, а потім 12 годин спілкувався зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. У центрі уваги переговорів було дотримання домовленостей про перемир'я на війні в Сирії, узгоджене Москвою та Вашингтоном у лютому. Ці домовленості знову і знову порушуються, а перехід до заявленого політичного розв'язання кризи затягується.

Обмін даними спецслужб

Про результати останніх переговорів обидві сторони домовилися мовчати, щоб не допускати загрози зриву домовленостей. Та деякі деталі просочилися. За даними газети Washington Post, американський уряд запропонував російському допомогу для боротьби з терористичними угрупованнями в Сирії. Ішлося про "розширений обмін інформацією", під чим, очевидно, маються на увазі дані спецслужб. Інші ЗМІ повідомили про нібито створення "спільного осередку" для обміну таємною інформацією.

Незрозуміло, чи йдеться в домовленостях Росії та США про координацію повітряних операцій у Сирії. РФ місяцями пропонує Сполученим Штатам проводити спільну операцію проти терористичної мережі "Ісламська держава" (ІД). Досі Вашингтон на це не погоджувався. Сторони досягли згоди лише в тому, щоб мінімально координувати повітряні операції, аби уникати зіткнень винищувачів.

В обмін на це Вашингтон очікує, що Росія припинить бомбардувати цивільне населення та сирійські опозиційні сили, які підтримують режим припинення вогню, пише Washington Post. За цими даними, Москва ще має переконати свого союзника, сирійського президента Башара Асада, зробити те саме.

Спільні дії проти "Фронту ан-Нусра"

У центрі уваги домовленостей Москви та Вашингтона, вочевидь, перебуває боротьба з "Фронтом ан-Нусра", який вважають сирійською гілкою терористичної мережі "Аль-Каїда". Лавров у цьому контексті говорив про "спільного ворога". Проблемою при цьому є те, як відрізнити бійців "Фронту ан-Нусра" від тих, кого підтримує і називає "поміркованою опозицією" Вашингтон.

США багато разів закидали Росії, що вона бомбардує сирійську опозицію замість терористів ІД. Тому досі Вашингтон стримано реагував на пропозиції Москви про обмін таємною інформацією. Нині ж у цьому питанні сторони могли досягти згоди. "Схоже, були якісь гарантії для американської сторони", - сказав у розмові з DW генеральний директор Російської ради з міжнародних справ Андрій Кортунов.

Взаємна недовіра

Розмови про прорив Кортунов вважає перебільшенням. "Прорив передбачає спільну роботу над стратегічними кроками, як-то над знищенням сирійської хімічної зброї", - каже він. На його думку, нині йдеться про тактичну, а не стратегічну координацію. Вашингтон нині пропонує те, чого Росія довго вимагала, і це сприймають у Москві з певним задоволенням, але без ейфорії, каже Кортунов. Причину підвищеної дипломатичної активності Вашингтона російський експерт вбачає в осінніх президентських виборах у США та близькому закінченні президентства Обами.

Ключовою проблемою втілення домовленостей Москви та Вашингтона взагалі-то є прийняття цих домовленостей іншими політичними регіональними гравцями, такими як Саудівська Аравія, Іран або Туреччина, вказує Кортунов.

Чимало експертів налаштовані скептично і в США. "Я не думаю, що росіянам можна довіряти", - каже Стівен Бланк із Американської ради з питань зовнішньої політики. На його думку, Вашингтон не має стратегії в Сирії, поки Росія "форсує процес". Бланк теж не чекає прориву.

Кортунов і Бланк дають відчути недовіру, яка роками формує відносини між Росією та США.