Чи куплять німці „Укртелеком”?

„Укртелеком” – чи не єдиний досі не приватизований монополіст фіксованого зв’язку в Східній Європі. Він також один з небагатьох ласих шматочків української економіки, продаж якого здатний принести мільярдні прибутки. Його приватизація довго відкладалася.

Державі належать майже 93 відсотки акцій „Укртелекому”, решта – власність трудового колективу. Фонд Держмайна планує продати компанію частинами: спочатку 5 відсотків на фондових біржах України, а пізніше 37,8 відсотка на закордонних майданчиках. Контрольний пакет – тобто 50 відсотків плюс одна акція – держава залишає собі.

22 травня на Українській фондовій біржі буде виставлено пакет в 1 відсоток уставного фонду „Укртелекома”. Важливішим і цікавішим оглядачі називають запланований на другу половину року продаж основного пакету – майже 38 відсотків акцій на міжнародних біржах.

Старий знайомий

Хто купить ці акції: українські та російські олігархи, як припускають деякі оглядачі в Києві, чи західні компанії? Політики й експерти в Києві раніше говорили про бажаний прихід стратегічного інвестора, серед яких називали й німецький „Дойче телеком”.

Найбільший у Європі телекомунікаційний концерн не новачок на українському ринку. 10 років німці володіли пакетом акцій українського оператора мобільного зв’язку UMC, який 2002 року вони продали росіянам.

Це був вимушений крок, бо в „Дойче телеком” накопичилися десятки мільярдів боргу. Сьогодні ситуація дещо краща, але криза ще не подолана.

Чи можливе за таких умов повернення „Дойче телеком” на береги Дніпра? У штаб-квартирі компанії в Бонні від коментарів відмовилися. Експерти ж не виключають такого сценарію, але вважають його малоймовірним.

Україна приваблива, але нестабільна

Професор технічного університету в Ахені Маркус Фредебойль-Крайн, який раніше працював радником одного з операторів мобільного зв’язку в Україні, називає „Укртелеком” „загалом цікавим” для німців:

„По-перше, економіка України зростає, триває інтеграція до Євросоюзу. По-друге, „Укртелеком” – монополіст і ним залишиться. По-третє, він першим в Україні отримав ліцензії на новий стандарт мобільного зв’язку”.

Фредебойль-Крайн бачить і аргументи проти приходу „Дойче телеком” в Україну. Зокрема він називає політичну нестабільність та непрозорість роботи контрольних органів у сфері телекомунікацій.

Потрібен контрольний пакет

Експерт сумнівається, що виставлений на продаж пакет акцій „Укртелекома” куплять німці, але з інших причин. Фредебойль-Крайн:

„Наскільки я знаю, стратегія „Дойче телеком” полягає в посиленні позицій на ринку мобільного зв’язку за кордоном. І тут позиції „Укртелекома”, попри нові стандарти дуже слабкі, оскільки ринок уже поділений. По-друге, керівництво концерну проводить політику купівлі контрольних пакетів акцій. В Україні це неможливо. І я думаю, що це головна причина, чому „Дойче телеком” не прийде на український ринок”.

Схожої думки дотримується і професор університету Дуйзбурга-Ессена, експерт з питань телекомунікацій Торстен Ґерпотт:

„Як правило, привабливість компанії для іноземних інвесторів суттєво знижується, якщо йдеться про менший пакет акцій. Для проведення реструктуризації, технічного оновлення треба, як кажуть, сидіти за кермом. Іноземні уряди, які продають меншу частину акцій, як це робить Україна, нагадують жінку, яка хоч бути трошки вагітною. Так не буває. Для іноземних інвесторів набагато більше сенсу має контрольний пакет”.

Західний інвестор краще свого олігарха

Обидва експерти говорять про важливість стратегічного інвестора для розбудови „Укртелекома”. Фредебойль-Крайн:

„Наскільки я знаю, „Укртелеком” потребує величезних інвестицій у технічну модернізацію. Я думаю, що якийсь внутрішній фінансовий інвестор, якийсь український магнат буде не в змозі надати потрібне ноу-хау. Найкращим для „Укртелекома” було б знайти партнера на Заході, який би сам походив з галузі комунікацій, тобто стратегічного партнера”.