21 жовтня 2010 р.
За наміром міністерства ЖКГ, аби реформа запрацювала, до 2014 року проводитиметься фінансова підтримка ОСББ з держбюджету. Так, у цьому році закладено 150 мільйонів гривень, які виділяються виключно для ОСББ на ремонт будинків і ще 40 мільйонів на ремонт ліфтів. За цей час також необхідно досконало врегулювати правове поле для діяльності ОСББ. Утім, як визнав сам міністр ЖКГ Юрій Хіврич, будь-який закон прийняти набагато легше, ніж перевиховати мешканця і примусити його піклуватися про свій будинок.
Мешканці будинку, які повністю відмовляються від послуг ЖЕКу та створюють ОБСС, самостійно мають піклуватися про свій будинок. Вони обирають ініціативну групу та управителя - керівника ОСББ, самостійно визначають розмір внесків на утримання будинків та кошторис утримання своєї квартири. Як правило, ці суми не перевищують, а іноді нижчі за ті, що вони раніше оплачували у якості квартплати.
Також , ініціативна група ОСББ самостійно формує штат працівників, які обслуговують будинок зокрема, сантехнік, двірник, електрик, бухгалтер, консьєрж, і встановлює їм заробітну плату. Там можуть собі знайти роботу і працівники розформованих згодом ЖЕКів. Мешканці будинків також за власним бажанням можуть брати участь у обслуговуванні свого будинку, тоді їхній розмір внесків знижується.
Така система, як твердять в міністерстві, стовідсотково працює в Прибалтиці та Польщі й показала свою ефективність. В Україні ж, не дивлячись на повний розвал ЖЕКів, населення поки не дуже поспішає вступати в ОСББ.
Нестача відповідних фахівців
Реформування впирається у нестачу відповідних фахівців – керівників ОСББ, стверджують експерти. Створювати ОСББ необхідно та нема кадрів. Наприклад, в країнах Європи такі спеціалісти мають відповідну будівельну, правову освіту. А в Україні люди очолюють ОСББ часто «від відчаю», - каже заступник начальника головного управління ЖКГ в Донецькій області Ольга Соловей. «Професіоналів мало, - каже жінка. - Люди, найчастіше від відчаю, що неможливо кудись достукатися і чогось добитися, беруться за цю справу». Аби виправляти ситуацію Донецькою обласною радою було запроваджено навчання керівників ОСББ.
Зараз на місцях організовують регіональні навчальні програми на базі певних вузів, аби голови ОСББ здобули необхідні знання за рахунок коштів з місцевих бюджетів.
Нове поле для зловживань?
Утім, відсутність професіоналізму, не єдина кадрова проблема. Адже сьогодні ОСББ працюють у неврегульованому юридичному полі. Тому, не виключено, що залишаються і можливості для зловживань. Так, за словами голови міської громадської організації ОСББ Володимир Лєднєва, недовіра мешканців до ОСББ може мати свої підстави. Інколи серед бажаючих очолити ОСББ є і такі, хто гроші хоче «прихопити, або просто забезпечити себе роботою, не виходячи з дому», каже Лєднєв.
З іншого боку, голова й ініціативна група мають бути готовими до нескінченного клопоту і проблем з комунальними структурами, бо житловий фонд вкрай зношений, скаржиться голова ОСББ « Справедливість» Дмитро Верзілов. «Законодавство передбачає, що держава, житлово-комунальне управління мусить провести капітальний ремонт будинку перед тим, як передавати його в об’єднанню співвласників. Утім на практиці, це відбувається далеко не завжди», - нарікає Верзілов.
Розвиток ініціативи
Аби запрацювала реформа, необхідно змінювати свідомість людей, які мають позбавитися усвідомлення себе лише як пасивних користувачів послуг та активно піклуватися про їхню якість, вважає голова Донецького обласного комітету виборців України Сергій Ткаченко. Аби стимулювати ініціативу, місцеве КВУ запровадило конкурс міні-грантів, призначених для вирішення, зокрема, і комунальних проблем. «Ми побачили, що сьогодні ініціатива сконцентрована не в політичних партіях, і навіть не у громадських організаціях, а вона сконцентрована на рівні мешканців будинків, дворів, вулиць, кварталів. І наше завдання – цю ініціативу виявити та створити такі соціальні ліфти, аби ця ініціатива принесла користь мешканцям», - каже Ткаченко.
Позитивні приклади переконують людей у необхідності створення об’єднання співвласників, каже керівник проекту «Від реальних кроків до перспектив ОСББ» Iрина Разумова. Iніціативна група, яку вона очолювала, впоралася з достатньо витратною справою – модернізацією теплового вузла. Бюджет проекту склався із суми, яку виграли завдяки конкурсу міні - грантів і фінансової допомоги підприємців - мешканців будинку. Було багато складнощів, але мешканці будинку першими в мікрорайоні отримали тепло, каже Разумова.
«Сьогодні більшість мешканців нашого будинку підтримують ініціативу створити ОСББ. Я вважаю, що поштовхом до цього став проект, який ми реалізували», - каже вона.
Реформа необхідна і вона має відбутися
Звичайно, існують проблеми, які дещо стримують розвиток реформи, зауважує координатор житлово-комунальних програм громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко. Це і певні «перекоси в оподаткуванні», і проблеми в співробітництві з місцевими органами влади, і недосконале законодавство. Звичайно, що і у мешканців існують певні побоювання, чи не перекладе держава житлові та комунальні проблеми виключно на них. Але, як каже експерт, «потрібно зрозуміти, що ОСББ – це і є самі мешканці, але організовані», які самі мають ухвалити рішення і диктувати умови на ринку ЖКГ.
Автор: Карина Оганесян
Редактор: Роман Гончаренко